«До 2028 року Україна може обігнати Ізраїль і стати центром стартапів». Нік Білогорський про США, Google та інвестиції

Нік Білогорський — українсько-американський експерт з кібербезпеки, який понад 20 років працював у технологічних гігантах, зокрема Facebook і Google. У Google він очолював відділ з кібербезпеки, покликаний оберігати мільярди користувачів від хакерських атак, створював інструменти для захисту мереж.

У 2013 році Нік ініціював Євромайдан у Сан-Франциско, а через рік став одним із засновників Nova Ukraine — організації, яка залучила $150 мільйонів на гуманітарну допомогу для України. Окрім цього, він є інвестором і співзасновником венчурного фонду Dnipro.VC, що підтримує українські стартапи.

В інтерв’ю ми поговорили з Ніком Білогорським про зміну політичного курсу США, його роботу на керівній посаді в Google, роль українських айтівців у відстоюванні інтересів України та поради для стартапів на шляху до інвестицій.

Нік зі своїм собакою Оскаром. Маунтін-В’ю, 2020 рік

«Загалом США дуже розділені, і нам важливо доносити правду до всіх». Про підтримку в США

— Як ви оцінюєте нинішню політичну ситуацію в США? Які можуть бути подальші сценарії, особливо в контексті України?

Трамп, якщо порівнювати з Байденом, не так активно підтримує Україну. Час від часу його дії навіть сигналізують про дужчу симпатію до росії. Спостерігати за цим боляче. Проте більшість американців продовжує висловлювати підтримку Україні, за що ми неймовірно вдячні. (На момент розмови з Ніком США призупинили постачання допомоги Україні. Зараз вона відновлена — ред.).

Ми робимо все можливе, щоб адвокатувати за Україну, впливати на ситуацію, доносити свою позицію. Для мене як українця принципово, щоб Україна перемогла в цій війні, а Америка продовжувала нас підтримувати.

Багато американців запитують, як допомогти. Ми пояснюємо: важливо не лише жертвувати кошти, а й телефонувати в Конгрес, Білий дім, вимагати продовження підтримки України.

Також запрошуємо їх на один із ключових заходів — Ukraine Action Summit, який відбудеться 6–9 квітня у Вашингтоні. Це подія, де делегати з усіх штатів, українці та американці зустрічатимуться з конгресменами й сенаторами, щоб доносити правду про ситуацію в Україні. Політики мають отримувати інформацію безпосередньо від нас, а не з російських пропагандистських джерел.

Я вважаю, що це ефективний спосіб достукатися до влади. Наприклад, під час п’ятого Ukraine Action Summit, який ми проводили у Вашингтоні 23–25 вересня 2024 року, було понад 500 делегатів, які добивалися більшої підтримки для України. Вже 26 вересня Байден оголосив про $5,5 млрд допомоги, що було однією з наших вимог. А за два тижні 23 конгресмени підтримали законопроєкт Stand with Ukraine Act (покликаний надати Україні статус основного союзника США поза НАТО, прискорити постачання оборонної допомоги та підтримку її післявоєнного відновлення — ред.).

— Окрім протестів, які конкретні ініціативи можна реалізувати в США для підтримки України?

Є багато можливостей. Наприклад, гуманітарні проєкти, якими займається Nova Ukraine: підтримка українських шкіл, госпіталів, медичних закладів. Ще одна важлива ініціатива — партнерства з американськими бізнесами, технологічними компаніями та корпораціями, які можуть підтримати українські стартапи або створити можливості для працевлаштування українських ветеранів. Зокрема, українські стартапи й спеціалістів активно підтримують у Google, Amazon, Goldman Sachs.

Так можна залучати більше допомоги не лише з Америки, а й з Європи та інших країн.

Мітинг на підтримку України, 2025 рік

— За вашими спостереженнями, чи багато американців вірять у російську пропаганду?

Так, і це одна з найсуттєвіших проблем. Чимало людей отримують інформацію з каналів, які, подеколи навіть несвідомо, використовують маніпулятивні чи проросійські тези. Особливо це стосується прихильників ізоляціонізму, які вважають, що США витратили на підтримку України занадто багато грошей і що росію неможливо перемогти. Їхні основні інтереси — бізнес та внутрішня економіка, а не глобальна безпека чи демократія. Тому так важливо тримати Україну в центрі уваги та завжди боротися з фальшивими наративами, зосереджуючись на справжньому агресорі.

Ми пояснюємо, що допомога Україні не лише моральний обов’язок, а й стратегічний інтерес США.

Наприклад, Кремнієва долина — це переважно демократичний регіон, тут сильна підтримка України й мало прихильників MAGA. Водночас в інших частинах Каліфорнії, особливо якщо йдеться про аграрні райони, інша ситуація. Загалом США дуже розділені, і нам важливо доносити правду до всіх.

— Як боротися з російськими наративами?

Головне — правда та персональні історії. Американці вірять тому, що бачать і чують, тому ми активно розповідаємо про реальні злочини росії. Наприклад, людям, які сумніваються, я кажу: «Мій батько в Україні. Я чую від нього, що роблять росіяни. Ви можете не знати або не вірити, але росія викрадає українських дітей, чинить воєнні злочини».

Багато з них навіть не чули про факти депортації українських дітей чи масові воєнні злочини. Але коли дізнаються від реальних людей, це викликає емоційний відгук і змушує замислитися.

— Чи були ви в Україні за час повномасштабної війни? Плануєте приїхати після її завершення?

Був до початку повномасштабної війни, у 2019 році.

Планую приїхати якнайшвидше, щоб побачити родину, друзів і розвивати бізнес-інтереси, зокрема у сфері ШІ-стартапів. Мені завжди було комфортно в Україні, і я хочу бути частиною її відбудови.

Нік у своєму рідному місті із Сергієм Жаданом. Харків, 2015 рік

«У Кремнієвій долині добре знають, наскільки талановиті українські інженери». Про міст між Україною і США

— Чи гуртується українська IT-спільнота в США?

Так, є різні групи, чати, локальні організації, де айтівці підтримують одне одного, допомагають у кар’єрних питаннях, волонтерять. Це не лише в рамках Nova Ukraine — існують і незалежні ініціативи.

Наприклад Артур Кюльян, який заснував платформу UkraineNow. Йому вдалося залучити Google та Amazon, а також отримати суперкомп’ютер від Nvidia, який використовували для допомоги Україні.

— Як IT-спільнота може відстоювати інтереси України на міжнародному рівні?

IT-спеціалісти мають велику експертизу та міжнародні зв’язки, які можуть використовувати для допомоги Україні. Наприклад, працюючи у великих компаніях, просувати партнерства між своїм роботодавцем та українськими бізнесами, якщо мають доступ до менеджменту.

Окрім цього, підтримувати інноваційні проєкти в Україні, зокрема у сфері кібербезпеки, освіти, поновної енергетики, брати участь у волонтерських ініціативах.

Ще один напрям — публічні виступи. Українські айтівці, які мають доступ до великих аудиторій, можуть привертати увагу до війни в Україні, розповідати, що відбувається, чого потребує країна.

Гарний приклад — Євгенія Бондар, iOS Tech Lead з IT-команди NIX. Під час виступу на конференції Swift Heroes в Італії, у якій брали участь фахівці таких компаній, як Google, Amazon, Spotify, вона привернула увагу іноземців до нападу росії на Україну.

Кремнієва долина — це світова столиця IT, і компанії тут добре знають, наскільки талановиті українські інженери. Багато українців працюють у топових компаніях, завдяки чому український IT-сектор має чудову репутацію. Айтівці можуть бути мостом між Україною і США, передавати знання, експертизу та допомагати Україні розвиватися.

«У моїй команді було більш як 800 людей у восьми різних країнах». Про роботу в Google

— Ви чотири роки пропрацювали директором кібербезпеки Google. Чи можете розповісти про свої інсайти й напрацювання в техгіганті?

Я приєднався до Google у 2019 році в ролі директора з безпеки, працював над базою даних вірусів і небезпечного ПЗ в рамках їхнього проєкту Safe Browsing. Потім моя експертиза поступово розширювалася. Я почав працювати над захистом акаунтів Gmail від хакерських атак. Потім — над захистом браузера Chrome від небезпечних розширень і Android-телефонів від шкідливих мобільних застосунків.

Однією з найскладніших частин моєї роботи виявилася управлінська. У моїй команді було більш як 800 людей у восьми різних країнах. Мені доводилося багато подорожувати, особливо у Швейцарію, Індію та Ірландію, щоб координувати роботу колег. Інженери в Google дуже амбіційні та розумні, але не завжди добре працюють разом — вирішувати такі проблеми було справжнім викликом.

Ще одним викликом стали постійні кібератаки на продукти Google, де наша команда мусила швидко реагувати на інциденти, пов’язані з безпекою. Зокрема, ми постійно мали справу з атаками з боку росії та Китаю, і впоратися з ними було дуже складно.

Однак є й позитив. Наприклад, мені дуже сподобався один проєкт, пов’язаний із пандемією COVID-19. Google і Apple об’єднали зусилля для створення системи сповіщень про контакти через Bluetooth. Ідея полягала в тому, щоб телефони на Android і iPhone могли автоматично відстежувати інші телефони поблизу. Якщо хтось із цих людей захворював на COVID-19, він міг повідомити про це інших, зокрема уряди й людей, з якими контактував.

Моя команда перевіряла безпеку цієї технології, і ми змогли гарантувати приватність користувачів, адже інформація не зберігалася на серверах Google чи Apple. Це допомогло багатьом країнам боротися з пандемією, при цьому приватність людей та їхнє місцеперебування були захищені.

День вишиванки в офісі Google. Маунтін-В’ю, 2019 рік

— Що було найскладнішим у плані кібербезпеки, коли ви працювали в Google?

Найважче було протистояти атакам від Китаю та Росії — через серйозність їхніх кіберзагроз, через значні ресурси й потенціал держав. У Google багато інженерів і великий досвід, але коли на тебе нападає ціла країна, навіть з такою командою складно швидко відповісти й забезпечити захист. Загалом, захищати значно важче, ніж атакувати.

Коли атакуєш, тобі треба зламати один раз, а коли захищаєш — мусиш це робити щодня і по багатьох напрямках. Google має безліч сервісів і продуктів, а також мільярди користувачів. У кібербезпеці існує поняття attack surface — це площа, яку треба захищати. І в Google вона велика: пошукова система, сервіси на кшталт Gmail, карт, гугл-документів тощо, а ще Android.

Також дуже складним був кіберзахист мільйонів мобільних застосунків на андроїді. Android має відкритішу політику порівняно з iPhone, і це надає розробникам більше прав і доступу, що полегшує створення вірусів чи застосунків, які порушують правила або крадуть дані. Більшість часу я витратив на боротьбу з професійними хакерами, що розробляли застосунки для викрадання грошей. Це їхня робота — атакувати Google й Android, створювати застосунки, які приносять їм гроші. Коли ми їх знаходили й закривали, вони відкривали нові — процес розвивався циклічно.

Мій фокус був на безпеці, але компанія мала багато інших пріоритетів. Тому менеджмент не завжди підтримував мої ідеї: потрібно було балансувати між безпекою, стратегією розвитку Android як відкритої платформи та іншими бізнес-напрямами, такими як реклама.

— Як дізнаватися про актуальні загрози з боку хакерів?

Я рекомендую використовувати ресурси на кшталт OWASP (Open Worldwide Application Security Project), щоб бути в курсі найпоширеніших атак і вразливостей у застосунках.

— Оцініть рівень українських спеціалістів з кібербезпеки. Чи може Україна стати лідером у цій галузі?

Щороку в Україні відбувається понад 2 тисячі кіберінцидентів і атак. Це і атаки на уряд, військових, енергетичні й фінансові компанії.

Українці вже здобули репутацію висококваліфікованих фахівців. Важливо, що Україна не самотня в цьому протистоянні: є підтримка з боку НАТО, ЄС та великих компаній, таких як Google і Microsoft.

Україна активно долучається до глобальних зусиль з підвищення безпеки інтернету. Згадаймо про Kyiv International Cyber Resilience Forum — одну з найважливіших кібербезпекових подій Східної Європи. Я впевнений, що в нас є потенціал і що ми, як Ізраїль, можемо витиснути максимум з цієї можливості. Війна перетворила наших кіберфахівців на найкращих у світі.

— А зараз ви займаєтеся кібербезпекою?

Ні. Я зосереджений на діяльності Nova Ukraine і Dnipro.VC.

«Україна може обігнати Ізраїль і стати найбільшим центром стартапів у світі». Про Dnipro.VC та стартапи

— Ви казали, що заснували інвестиційний фонд Dnipro.VC. У які стартапи інвестуєте?

Dnipro.VC — це інвестиційний фонд, який я та Мар’яна Бонекі створили для підтримки перспективних українських стартапів. Ми вже вклали гроші в кілька успішних проєктів, зокрема Liki24, Let’s Enhance, Revalia Bio.

• Liki24 — це маркетплейс, який надає послуги з доставки ліків. Вони мають уже 2 мільйони клієнтів і працюють у дев’яти країнах Європи. Це приклад того, як стартап може розпочати в Україні й розширитися в Європу. Liki24 входить до 30 компаній з найшвидшим зростанням у Східній Європі.
• Let’s Enhance — стартап, заснований Софією Швець, колишньою співробітницею Google, та Владиславом Пранскевічусом. Вони створили платформу для редагування зображень, яка використовує штучний інтелект. Їхню платформу та API вже використовують понад 10 тисяч клієнтів, і вони обробили понад 500 мільйонів зображень.
• Revalia Bio — це компанія в галузі охорони здоров’я, яка використовує технологію перфузії для збереження функціональності органів поза тілом. Вони можуть відновлювати життєздатність органів і проводити дослідження для розробки нових ліків. Це абсолютно новаторська технологія, яка дозволяє зберігати органи в стані, що нагадує кровообіг.

Я також інвестував як ангел у компанію Respeecher, засновану Олександром Сердюком у Києві. Вони розробляють технології синтезу мови на базі штучного інтелекту, зокрема voice cloning. Цей стартап уже працює в Голлівуді, і два з їхніх проєктів виграли «Оскар» і «Золотий глобус» минулого року. Respeecher є одним з найвідоміших постачальників ШІ-голосових технологій у світі.

— Як українським стартапам залучати міжнародних інвесторів?

Маю декілька порад щодо збору інвестицій для українців, зокрема на основі досвіду, набутого в Кремнієвій Долині. Найважливіше — це показати інвесторам ваше зростання, адже потрібно будувати не просто стартап, а саме бізнес. Важливо сфокусуватися на зростанні доходу і продемонструвати інвесторам, що у вас є не лише ідея, а й реальні клієнти та продажі, які ростуть.

«Build a business, not a start-up»

Нетворкінг для українських технологічних засновників у Сан-Франциско, 2019 рік

Не будьте єдиним засновником стартапу. Це може стати червоним прапорцем для інвесторів. Бажано, щоб у вас було декілька засновників, два чи три — що більше, то краще.

Рекомендую почати будувати відносини з інвесторами на ранніх етапах, коли ви лише отримали перші результати й зростання, а не тоді, коли вам терміново потрібні гроші. Інвесторам важливо створити довіру до вас, і це займає час. Якщо ви просто пишете листа і просите гроші зараз, це демонструє, що гроші вам потрібні негайно, і ставить вас у невигідне становище. Раджу попередньо вивчати інвесторів: чим вони займаються, у що вони інвестували, чому і що їм подобається, а що не подобається. Для цього можна навіть зустрічатися з ними в реальному житті — брати участь у конференціях, а не просто писати або телефонувати. Це допоможе вибудувати більш плідні відносини з інвестором.

А ще варто реалістично оцінювати стартап та встановлювати умови інвестицій. Якщо у вас є хороші зростання і продажі — чудово. Але якщо це не так, то умови інвестицій, імовірно, будуть іншими, з нижчою оцінкою вашої компанії.

Приділіть більше уваги просуванню. Пітчинг — це не просто подання ідеї, а передусім продажі. Ви маєте вміти продавати — себе, свій стартап, ідеї. Американці кажуть: «ABC — always be closing». Тобто завжди фокусуйтеся на тому, як закрити угоду. Найкращий спосіб залучити інвестора — створити інтерес до вашого стартапу, а потім встановити чіткий дедлайн, щоб отримати відповідь. Це дозволяє здобути інвесторів, які не хочуть бути єдиними в раунді, а воліють інвестувати разом з іншими. Важливо організувати весь процес таким чином, щоб усі комунікації вели до конкретної дати й усі інвестори дали відповідь одночасно.

Можу виділити два ефективні способи привернути увагу інвесторів. Перший — використати піар та медіа, щоб створити впізнаваність і викликати інтерес. Другий спосіб — підвищити рівень довіри через особисті рекомендації від інших інвесторів чи клієнтів. Для кращого результату слід поєднувати ці способи.

— Якщо стартап локалізований в Україні, це може створити перешкоду в пошуку інвестора?

Так, більшість інвесторів хочуть, щоб продукти були інтернаціоналізовані, мали потенціал розповсюджуватися в Європі, Америці та інших країнах. Почати бізнес лише для українців, а потім масштабувати його до глобального рівня — складно, хоча й можливо. Раджу відразу націлюватися на глобальний бізнес, на міжнародні ринки. Ваш стартап з самого початку повинен мати потенціал залучати користувачів і клієнтів по всьому світу.

Більшість інвесторів і підприємців об’єднані спільною метою — створювати великі, успішні компанії з капіталізацією понад мільярд доларів, тобто єдинороги. Раніше в Україні не було юнікорнів, але з’явились такі компанії, як Grammarly та GitLab. Зараз в Україні вже є кілька єдинорогів, зокрема Creatio та People.ai, де я є інвестором. Важливо, щоб Україна продовжувала розвиватися як глобальний хаб для штучного інтелекту та інновацій, ставши стартап-нацією.

Нік з Олександром Худою, CEO Restream. Остін, офіс Restream.io, 2025 рік

До речі, Ізраїль зараз вважається startup nation, там налічується понад 9 тисяч активних стартапів. Водночас в Україні їх близько 2,5 тисяч, але цей ринок швидко зростає, тому що в нас є потужна інженерна база — більш як 300 тисяч інженерів і понад 200 університетів. Я вважаю, що до 2028 року Україна може обігнати Ізраїль і стати найбільшим центром стартапів у світі, тому що попит на спеціалістів з ШІ та Big Data величезний, а таких кадрів бракує.

Україна має шанс стати глобальним ШІ-хабом. Я сам навчався в Україні, закінчив математичну школу в Харкові. І я бачу, що українська освіта в STEM (наука, технології, математика) дуже сильна. Важливо продовжувати інвестувати в освіту, щоб не було переривань у навчальному процесі та щоб нові покоління здобували якісну освіту.

Ми в Nova Ukraine співпрацюємо з Міністерством освіти, донатимо ноутбуки та цифрові пристрої в Україну, щоб діти могли навчатися. Також підтримуємо програму Ukrainian Global Scholars, яка допомагає українським студентам потрапити в топові університети й закликає їх повертатися до України, щоб допомогти відновленню країни. Ми також інвестуємо в підручники та модернізацію класів в Україні. Освіта — це основа розвитку українських технологічних компаній.

— Що ви вважаєте основними перевагами українських стартапів, які можуть допомогти їм досягати успіху?

Я вірю, що в Україні зростатиме кількість єдинорогів. Такими цілком можуть стати компанії штибу Preply, Restream.io та MacPaw. Саме тому я почав інвестувати в українських фаундерів ще 10 років тому. Українські стартапи вирізняються трьома основними характеристиками:

• Сильна технічна освіта. Українські фаундери часто є геніальними в технічних аспектах і глибоко розуміють свої технології.
• Стійкість і ефективність. Українські компанії здатні рости навіть за обмеженого капіталу. Вони часто виживають у ситуаціях, де інші стартапи зазнають краху. Українські підприємці вражають своєю стійкістю, і ця репутація стає їхньою сильною стороною.
• Глобальна діаспора та ком’юніті. Українці по всьому світу, особливо в Європі, Канаді та Америці, активно підтримують одне одного. Вони допомагають стартапам як ментори, адвайзери й навіть інвестори. Ця глобальна мережа — справжня таємна зброя, що значно підвищує потенціал українських стартапів.

Також важливо, що з одного успішного стартапу, як Grammarly для України, починається лавинний ефект: люди, які стали частиною цього успіху, починають створювати власні проєкти або інвестувати в нові стартапи. Це дозволяє екосистемі розвиватися експоненційно. Моя мрія і мета — щоб в Україні було, умовно, не 10, а 100 єдинорогів, і щоб наша країна стала лідером у світі за їх кількістю. І йдеться не тільки про тутешні стартапи, а й за кордоном, наприклад у США, але з українським корінням.

«Ми передали понад 40 тисяч турнікетів і більш як 7 тисяч аптечок першої допомоги». Про Nova Ukraine

— Ви створили організацію для допомоги Україні Nova Ukraine 2014 року. Скільки людей вона налічує зараз і чи багато серед них айтівців?

У Nova Ukraine понад 300 волонтерів, а ще персонал організації. Значна частина з них — айтівці. Більшість наших засновників і перших волонтерів були інженерами, які працювали в Google, Facebook та інших технологічних компаніях.

Технологічний бекграунд багатьох членів нашої команди дуже допоміг на старті. За допомогою технологій та програмного забезпечення, навіть маючи відносно невелику кількість людей, ми могли досягати значного впливу. Nova Ukraine спочатку була технологічною організацією.

Зустріч Nova Ukraine, 2021 рік

— Чи готує Nova Ukraine нові проєкти для підтримки України?

Nova Ukraine має чотири основні напрями: медицина, інфраструктура, адвокація українських інтересів, освіта і культура.

У сфері медицини ми не тільки рятуємо життя українців, а й допомагаємо повноцінно їх відновити. Спільно з Міністерством охорони здоров’я реалізували один з наших важливих проєктів — Ukraine without Pain. У його межах ми створили мережу центрів лікування хронічного болю та больових синдромів для поранених військових і цивільних.

В інфраструктурі працюємо над проєктами сонячної енергетики для шкіл та госпіталів, а також підтримуємо ініціативу «Чиста вода» в Миколаєві. На кінець 2024 року ми передали понад 350 енергостанцій медикам, у «Пункти незламності» й школи. Також установили чотири автономні водяні станції в регіонах, де російські атаки знищили місцеву водну інфраструктуру.

Окрім цього, допомагаємо українським локальним бізнесам через Nova Ukraine.

Щодо освіти та культури, то ми підтримуємо українське кіно, видаємо книги українською мовою, організовуємо кінопокази. Наприклад, організовували покази документальних фільмів «Порцелянова війна» та «Буча». А ще будуємо освітні центри для дітей в Україні. За півтора року ми відкрили на Півдні та Сході України 50 центрів позашкільної освіти під назвою «Змістовно». За 2024 рік наші освітні заклади відвідували понад 660 тисяч дітей.

— Як щодо підтримки військових українських проєктів?

Nova Ukraine не долучається напряму до військових проєктів, що стосуються активних учасників бойових дій чи військових операцій, через певні обмеження фінансування. Однак ми підтримали Ukrainian Witness, який документує війну та доносить правду про ситуацію на передовій з перших вуст — як через YouTube-канал, так і через західні медіа, які використовують їхні відео.

Понад 50 % нашого бюджету йде на медичні проєкти в Україні. Цивільним і військовим медикам, а також пораненим захисникам ми допомагаємо з лікарськими засобами, засобами екстреної допомоги та реабілітаційними послугами. Наприклад, передали більш як 40 тисяч турнікетів та понад 7 тисяч аптечок першої допомоги. Результати публікуємо в наших звітах. Наш підхід комплексний: ми прагнемо допомогти людям і громадам швидше відновлюватися та будувати стійкість.