У боях на Донеччині загинув 24-річний розробник Apriorit Артур Качечка. Колеги поділилися спогадами
26 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув Артур Качечка — розробник компанії Apriorit, який пішов добровольцем на фронт. Йому було 24 роки. У Артура залишилися батьки, сестра та дружина. Про це DOU повідомили в компанії. Артур народився 22 серпня 2000 року в селі Темирівка, що в Запорізькій області. З дитинства захоплювався комп’ютерами, і, коли вже навчався, часто з ентузіазмом розповідав мамі про програми, які писав. Вона не завжди розуміла, про що саме йдеться, але завжди уважно і з цікавістю слухала його. Закінчив місцеву школу, після чого вступив до Дніпровської філії комп’ютерної академії IT Step за спеціальністю «програміст-розробник». У січні 2021 року почав працювати в Apriorit на позиції Intern Software Developer. Швидко проявив себе і вже менш ніж за рік отримав підвищення до Middle Developer. Колеги згадують його як уважного, відкритого до нових знань розробника, який завжди дотримувався дедлайнів, не боявся пропонувати ідеї та прагнув до ідеального коду. «Його надихала як технічна, так і художня література: він із захопленням читав і „CLR via C#“, і „Портрет Доріана Грея“. У вільний час Артур любив музику, прогулянки на природі, подорожі на автомобілі. Особливо цікавився німецьким автопромом. Він дуже любив собак і мріяв колись відкрити для них притулок. Мріяв про майбутнє, дбав про свою родину — завжди був її опорою й захисником», — розповіли в компанії. Артур на відпочинку з командою ще до повномасштабної війни Коли почалась повномасштабна війна, у 21 рік Артур добровільно вступив до лав Збройних сил України. Його відвагу відзначили почесною нагородою командира 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, медаллю «Захисник рідної землі». Він мав статус ветерана війни — учасника бойових дій. Apriorit надав фінансову допомогу родині, а команда колег зібрала окрему банку для її підтримки. Також вони поділилися спогадами про Артура: «Коли Артур долучився до нашої команди, у нього майже не було досвіду роботи з нашими технологіями, проте він одразу все схопив і став один із „драйверів“ нашої команди. Окрім того, що Артур, як back-end розробник був реальним професіоналом своєї справи, він завжди знаходив час на підтримку своєї команди, терпляче ставився до іноді дивних питань від менеджерів і завжди шукав шлях, щоб надати допомогу. Такий підхід до роботи повністю характеризує Артура і як людину, якою він був: чуйною, відповідальною, драйвовою і позитивною, з чудовим почуттям гумору. Пам’ятаю слова Артура, коли він пішов добровольцем до ЗСУ: — „Отакої! З бека на фронт, оце мене перевели!“. А потім додав „Був middle software developer. Отримав підвищення до middle AKM developer. Хто ще може зробити це за тиждень?“ Вічна пам’ять нашому „Middle AKM developer“» — Michael, Program Manager. «Коли Артур приєднався до команди, то не став втрачати часу і почав перформити. Він по-іншому не міг і це давало чудові результати. Дуже швидко виріс з інтерна до мідла. В роботі був самостійний і дисциплінований. Ідеальний мідл, і до сеньорських позицій не вистачало тільки досвіду, який він шаленими темпами набирав. В армії отримав звання сержанта, виконував обов’язки командира роти. Я його питав, коли ж він в офіцери піде. Артур казав, що не дуже хоче, бо його мета „айтішечка“ і мріяв скоріше повернутись до цивільного життя. Дуже шкодував, що на його посаді на комп’ютери можна тільки подивитись. Пройшов Бахмут, Авдіївку... Важка втрата», — Денис, колега. Артур вже під час служби відвідав офіс в Дніпрі «З Артуром було класно працювати. Готовий до складних і нестандартних задач, він завжди знаходив цікаві, креативні рішення на нашому проєкті. Я пам’ятаю мітинг за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення, де ми обговорювали можливі плани, Артур сказав що долучиться до тероборони. Я був вражений його рішучістю. Згодом, він приєднався до ЗСУ. В нашій подальшій переписці він навіть жартував що швидко перевівся „з бека на фронт“. На жаль, назавжди», — Дмитро, колега. «Артур завжди був світлою людиною — щирий, веселий, дуже позитивний. Навіть коли мова йшла про складні або важкі речі, він умів розповісти про це з посмішкою, з тим особливим спокоєм і легкістю, які ніби казали: „Немає нічого неможливого“. Здавалося, що жодна проблема не могла його зламати або налякати. Коли він приїжджав до нас в офіс з фронту — завжди охайний, впевнений у собі, усміхнений — це було під час його відпусток. І кожного разу він поспішав зустрітися з нами, як із друзями. Він казав: „Ще побачимось“. І ми вірили, що справді ще зустрінемось... Але, на жаль, сталося інакше. Назавжди у нашій пам’яті», — Анна, HR manager Прощання з Артуром відбулося 6 травня. Його поховали у Кропивницькому. Редакція DOU висловлює щирі співчуття сім’ї Артура Качечки. На честь загиблих айтівців у російсько-українській війні DOU створив проєкт Меморіал IT-спільноти. Тут зібрані короткі біографії військових, які віддали життя за Україну, а також цивільних, я

26 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув Артур Качечка — розробник компанії Apriorit, який пішов добровольцем на фронт. Йому було 24 роки.
У Артура залишилися батьки, сестра та дружина. Про це DOU повідомили в компанії.
Артур народився 22 серпня 2000 року в селі Темирівка, що в Запорізькій області. З дитинства захоплювався комп’ютерами, і, коли вже навчався, часто з ентузіазмом розповідав мамі про програми, які писав. Вона не завжди розуміла, про що саме йдеться, але завжди уважно і з цікавістю слухала його. Закінчив місцеву школу, після чого вступив до Дніпровської філії комп’ютерної академії IT Step за спеціальністю «програміст-розробник».
У січні 2021 року почав працювати в Apriorit на позиції Intern Software Developer. Швидко проявив себе і вже менш ніж за рік отримав підвищення до Middle Developer. Колеги згадують його як уважного, відкритого до нових знань розробника, який завжди дотримувався дедлайнів, не боявся пропонувати ідеї та прагнув до ідеального коду.
«Його надихала як технічна, так і художня література: він із захопленням читав і „CLR via C#“, і „Портрет Доріана Грея“. У вільний час Артур любив музику, прогулянки на природі, подорожі на автомобілі. Особливо цікавився німецьким автопромом. Він дуже любив собак і мріяв колись відкрити для них притулок. Мріяв про майбутнє, дбав про свою родину — завжди був її опорою й захисником», — розповіли в компанії.
Артур на відпочинку з командою ще до повномасштабної війни
Коли почалась повномасштабна війна, у 21 рік Артур добровільно вступив до лав Збройних сил України. Його відвагу відзначили почесною нагородою командира
Apriorit надав фінансову допомогу родині, а команда колег зібрала окрему банку для її підтримки. Також вони поділилися спогадами про Артура:
«Коли Артур долучився до нашої команди, у нього майже не було досвіду роботи з нашими технологіями, проте він одразу все схопив і став один із „драйверів“ нашої команди. Окрім того, що Артур, як back-end розробник був реальним професіоналом своєї справи, він завжди знаходив час на підтримку своєї команди, терпляче ставився до іноді дивних питань від менеджерів і завжди шукав шлях, щоб надати допомогу. Такий підхід до роботи повністю характеризує Артура і як людину, якою він був: чуйною, відповідальною, драйвовою і позитивною, з чудовим почуттям гумору.
Пам’ятаю слова Артура, коли він пішов добровольцем до ЗСУ: — „Отакої! З бека на фронт, оце мене перевели!“. А потім додав „Був middle software developer. Отримав підвищення до middle AKM developer. Хто ще може зробити це за тиждень?“ Вічна пам’ять нашому „Middle AKM developer“» — Michael, Program Manager.
«Коли Артур приєднався до команди, то не став втрачати часу і почав перформити. Він по-іншому не міг і це давало чудові результати.
Дуже швидко виріс з інтерна до мідла. В роботі був самостійний і дисциплінований. Ідеальний мідл, і до сеньорських позицій не вистачало тільки досвіду, який він шаленими темпами набирав.
В армії отримав звання сержанта, виконував обов’язки командира роти. Я його питав, коли ж він в офіцери піде. Артур казав, що не дуже хоче, бо його мета „айтішечка“ і мріяв скоріше повернутись до цивільного життя. Дуже шкодував, що на його посаді на комп’ютери можна тільки подивитись. Пройшов Бахмут, Авдіївку... Важка втрата», — Денис, колега.
Артур вже під час служби відвідав офіс в Дніпрі
«З Артуром було класно працювати. Готовий до складних і нестандартних задач, він завжди знаходив цікаві, креативні рішення на нашому проєкті.
Я пам’ятаю мітинг за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення, де ми обговорювали можливі плани, Артур сказав що долучиться до тероборони. Я був вражений його рішучістю. Згодом, він приєднався до ЗСУ. В нашій подальшій переписці він навіть жартував що швидко перевівся „з бека на фронт“. На жаль, назавжди», — Дмитро, колега.
«Артур завжди був світлою людиною — щирий, веселий, дуже позитивний. Навіть коли мова йшла про складні або важкі речі, він умів розповісти про це з посмішкою, з тим особливим спокоєм і легкістю, які ніби казали: „Немає нічого неможливого“. Здавалося, що жодна проблема не могла його зламати або налякати.
Коли він приїжджав до нас в офіс з фронту — завжди охайний, впевнений у собі, усміхнений — це було під час його відпусток. І кожного разу він поспішав зустрітися з нами, як із друзями. Він казав: „Ще побачимось“. І ми вірили, що справді ще зустрінемось... Але, на жаль, сталося інакше. Назавжди у нашій пам’яті», — Анна, HR manager
Прощання з Артуром відбулося 6 травня. Його поховали у Кропивницькому. Редакція DOU висловлює щирі співчуття сім’ї Артура Качечки.
На честь загиблих айтівців у російсько-українській війні DOU створив проєкт Меморіал IT-спільноти. Тут зібрані короткі біографії військових, які віддали життя за Україну, а також цивільних, які загинули від рук росіян.