Що треба знати про розробників DELTA. Детальний ґайд про підрозділ

DELTA — ключове програмне забезпечення у війську. За даними Міноборони, її використовують понад 90% підрозділів. DELTA розробляють фахівці з Центру інновацій та розвитку оборонних технологій (ЦІРОТ), це один із важливих осередків військової служби ІТ-спеціалістів. Як повідомили DOU, нині тут розширюють команду і шукають айтівців.

Ми поспілкувалися із фахівцями ЦІРОТ про умови служби, зокрема навантаження, зарплати, використання нових технологій, ціну помилки, мотивацію. А також розпитали про етапи, поліграф і особливості продуктів, над якими працюють.

Факти про DELTA:

• завдяки системі DELTA військові можуть бачити поле бою в реальному часі з розташуванням ворожих сил і координувати дії;
• щомісяця з її допомогою знищується 3000 одиниць ворожої важкої техніки;
• у системі запустили модуль Avengers, який ідентифікує цілі за допомогою ШІ. 70% об’єктів він виявляє за 2,2 секунди.
• архітектуру розробляли за стандартами НАТО. DELTA є взаємосумісною з аналогічними системами країн Альянсу, зокрема з польською системою управління артилерійським вогнем TOPAZ;
• одна з країн НАТО офіційно надіслала Україні запит на експорт системи.

Від кількох волонтерів до кількох сотень айтівців

Історія команди ЦІРОТ почалася з Революції гідності. Тоді група волонтерів, об’єднаних у спільноту «Аеророзвідка», стала використовувати дрони для збору розвідданих. Серед перших її учасників були Ярослав Гончар, Володимир Кочетков-Сукач, Натан Хазін і Дмитро Лісенбарт.

Згодом частина «Аеророзвідки» долучилася до лав ЗСУ і 2016-го сформувала військову частину А2724. Де й зародився програмний продукт DELTA.

За п’ять років ця військова частина, пройшовши досвід розформування, перетворилася на ЦІРОТ. Офіційно центр запустило Міноборони 2021 року. Його очолив Марат Утюшев, який свого часу був одним із засновників А2724. Але був звільнений у лютому 2025 року.

Нині ЦІРОТ кількісно можна порівняти з продуктовою ІТ-компанією середнього розміру. Флагманський проєкт центру — екосистема DELTA. Як зауважує її архітектор Артем Мартиненко, два найпопулярніших продукти тут — мапа (модуль Monitor) і стримінг (модуль Vezha).

Крім DELTA, є інші військові продукти, які тут розвивають. Це платформа штучного інтелекту Avengers, яка автоматично виявляє ворожу техніку. І протокол UA Drone ID для захищеного обміну даними між безпілотниками та бойовими системами. Загалом у системі 11 модулів.

Артем Мартиненко, заступник командира ЦІРОТ

Армія чи айтішка

Фахівці ЦІРОТ в один голос зауважують: робота в центрі та ІТ-компаніях дуже схожа. Команда працює за Agile-підходом. Є класичні елементи робочого процесу: мітинги, ретро, one-to-one, перегляд задач, робота з беклогом.

«До війни я працював у великій компанії з Великої Британії. І тамтешні процеси були гіршими. Доводилося узгоджувати використання будь-яких технологій, оскільки їхні адвокати дуже боялися застосовувати ліцензії. У нас із цим менше проблем. Якщо є рішення, яке об’єктивно краще за чинне, ми перейдемо на нього.

Оновлюємо всі технології, бібліотеки. Наприклад, той же перехід на React 19 відбувався майже одразу після релізу», — ділиться з DOU Ейпріл, фронтенд-розробник. У цивільному житті він працював як Senior Full Stack Engineer.

Андрій, інжиніринг-менеджер ЦІРОТ, жартує, що на кухні немає шоколадок і печива, а ще не влаштовують веселих тимбілдингів по п’ятницях. «Насправді, коли я прийшов, щиро здивувався. Було відчуття, що я прийшов у звичайну IT-компанію. Досить прогресивну, на етапі стартапу, який хоче активно зрости в ентерпрайз. З усіма відповідними болячками. Глобально це виявилося знайоме IT, тільки з вищим навантаженням».

Команда Центру складається з військовослужбовців, частина з яких прийшли з цивільного ІТ, частина є кадровими військовими. Та роль на проєкті ніяк не залежить від військового звання, кажуть айтівці. Умовно сержант може бути менеджером, а розробник офіцером. Усе залежить від досвіду та навичок людини.

Вадим, фахівець з кібербезпеки, ділиться досвідом з відбиття хакерських атак:

«У нас немає розмежування „підполковник“, „солдат“, обидва можуть бути на першій лінії реагування і відпрацьовувати ті самі інциденти. До цього я був начальником зв’язку, де ієрархія відігравала суперважливу роль».

Водночас ЦІРОТ як військовий підрозділ не можуть оминути обмеження. Йдеться передусім про потребу складати рапорти. Зокрема, навіть якщо подати електронний рапорт на відпустку через «Армія+», все одно потрібно отримати відпускний квиток, відмітитися і принести його по поверненню. Крім того, є регламент, коли й кому можна планувати відпустку. Заборонено без погодження покидати межі гарнізону тощо. Однак на власне розробку ці обмеження не впливають, кажуть фахівці.

Що відрізняється: навантаження

Ейпріл, фронтенд-розробник DELTA ділиться, що в цивільному житті працював менше:

«Мені завжди казали „great performance“, але що вища в мене була зарплата, то менше тривав мій робочий день.

Треба і фічі деліверити, і підтримувати стабільність всієї системи. Кількість девайсів, яка використовується в армії України, неймовірна. Усі вони мають різні API, багато обмежень. Нам це доводиться враховувати і вибудовувати фреймворк, який буде добре працювати на всьому „зоопарку“.

Моя мета — щоб користувачі ефективно працювали в системі, могли воювати. Тому намагаюся релізити якнайшвидше. Коли користувач каже, що йому потрібно, часто від цього залежить життя, будемо чесні. Загалом у мене 10-годинний робочий день».

Ціна помилки і мотивація

Ехо, бекенд-розробник, прийшов у ЦІРОТ після бойової роботи в складі ТрО. Служив розвідником у Луганській області. У DELTA Ехо займається стримінгом, дбає про те, щоб відео передавалося з робочого місця пілота на вищі штаби, де будуть дивитися й ухвалювати рішення.

Як один зі старших розробників він наголошує на безпеці й зізнається, що не завжди все розповідає навіть побратимам:

«Ціна твоєї помилки може вартувати життів. Припустимо, падає прод. У цивільному світі хтось втратить гроші, можливо, роботу. А тут можуть написати в сапорт: „Ми не могли приєднатися до стримінгу, у нас загинула n кількість людей“. Ти мусиш серйозніше ставитися до своїх завдань.

Ми маємо значно краще готуватися до релізів, щоб у разі чого на кінцевих споживачів був якнайменший вплив.

З іншого боку, ти приїжджаєш у підрозділи і бачиш результати роботи. Як працює стрім. До прикладу, на позиціях почався двіж. Ви можете підняти борт і застрімити, що там відбувається. А тоді покликати підтримку, кинувши посилання на трансляцію артилеристам, які поруч. Вони приєднуються і роблять кілька пострілів, бачать координати розриву, а тоді коригуються далі. Таким чином ви зберігаєте життя військовослужбовців».

Ехо доповнює Андрій, тестувальник бойового продукту з 10-річним досвідом:

«У нас є система реєстрації, входу в систему. Буде погано, якщо і в комерційному продукті впаде вхід у систему. Але від цього найімовірніше ніхто не помре. Якщо ж у нашу систему не зможе потрапити користувач під час бойової роботи, хтось може загинути. Це зовсім інший рівень ризику».

Олег, продуктовий дизайнер, тимлід, був першим дизайнером, якого мобілізували в ЦІРОТ. До цього він проєктував інтерфейси в американському стартапі.

У Центрі Олег проєктує інтерфейси для бойових продуктів і допомагає менеджити інших дизайнерів.

«Наш продукт має величезну кількість користувачів, що передбачає масштабний вплив і відповідальність. Будь-яку навіть найменшу фічу ми робимо суперобережно і закладаємо можливість відкотитись, щоб не зламати бійцям процеси, які вони побудували на основі продукту.

Власне, кожен новий реліз — це поліпшення життя бійця. Наприклад, в армії досі болюча тема — це друк звичайних паперових карт. Карти є обов’язковим документом, який треба вести будь-якому підрозділу. Це також зручний інструмент для планування операцій. Роздрукувати карту, покласти собі на стіл, походити навкруги, порозставляти фігурки — це набагато наочніше, ніж дивитися в екрани.

І ми додали таку опцію. Військові можуть не просто друкувати, а робити це на будь-чому, зокрема на звичайному лазерному принтері. А тоді склеїти листочки і отримати карту з правильним масштабом, з правильними позначками, засічками. Маленький приклад, як вдалося закрити потребу користувачів.

Власне, наш продукт — це не замовлення однієї конкретної людини, одного генерала, це тисячі різних відгуків, які втілилися в одне рішення».

Технології

Фахівці Центру інновацій діляться, що часто доводиться опановувати нові інструменти.

«Я відчув, що з погляду технологій дуже зріс. Коли я працював або в маленьких командах, або у великій корпорації, відчувався restriction, де немає обміну ідеями. Ніби ти варишся в одному і тому самому, і імплементація будь-яких нових технологій — лише твоя ініціатива. Тоді перестає бути цікаво. У Центрі ж є постійний обмін ідеями.

А тому й потреба використовувати нові технології. Потенційно я міг би бути тимлідом, якби не вторгнення. Але тепер розумію, що і мої хард-скіли, і софт-скіли вищі, ніж ті, що були три роки тому», — зауважує фронтендер Ейпріл.

Зарплата

У 2025 році мінімальне грошове забезпечення військовослужбовця становить 20 130 грн. Верхня межа у ЦІРОТ — 33 тис. грн. Розмір зарплати залежить від багатьох факторів: посади, військового звання, тривалості, інтенсивності й умов військової служби, кваліфікації. Оскільки фахівці центру не мають «бойових» виходів, то, відповідно, доплати у 30, 50 чи 100 тисяч грн тут не передбачені.

Усі співрозмовники DOU в цивільному житті заробляли значно більше, проте зауважують, що йшли в ЦІРОТ не за грошима, а допомогти виграти війну й бути корисними для країни. Тож не мають особливих очікувань щодо зарплати.

Водночас не приховують, подекуди складно утримувати сім’ю і закривати всі потреби. Особливо тим, кого фінансово не підтримують колишні працедавці.

Як потрапляють у ЦІРОТ

Ярослав Нижник до служби у війську був віцепрезидентом з інжинірингу в GlobalLogic. У Центр інновацій він мобілізувався на початку 2024 року. А до того, крім роботи в ІТ-компанії, був виконавчим директором ГО «Аеророзвідка».

«Один з моїх проєктів у ЦІРОТ — UA Drone ID. Ми, разом з партнерами, розробляємо технологію, завдяки якій дрони можуть передавати інформацію про себе, своє місцерозташування, статус у систему бойового управління. Адже коли працює РЕБ, ППО, дрони-перехоплювачі, ви не знаєте, що летить, і завжди думаєте про гірше. 50% втрат — від дружнього вогню. Тому працюємо над технологією, яка допоможе в безпечний спосіб ідентифікувати дрони і якось координувати роботу».

Інжиніринг-менеджер Андрій потрапив у Центр майже випадково. У Краматорську товариш-сапер показав йому вакансію на LobbyX зі словами «це ж твій профіль, не хочеш спробувати?».

«Думаю, чому б і ні. За вечір накидав резюме, і досить довго чекав відповідь. Встиг приїхати з ротації, повернутися на ППД, з’їздити додому у відпустку. Міркував, що взяли іншого на це місце. І тут мене покликали на співбесіду. До місяця я поїхав у відрядження у ЦІРОТ, а за п’ять місяців загалом перевівся», — пригадує Андрій.

Вадима, фахівця з кібербезпеки, Центр сам зайшов і написав у LinkedIn:

«На початку війни я долучився до ІТ Армії, і через LinkedIn-профіль на мене вийшли фахівці Центру й попросили допомогти. Я спочатку погодився поволонтерити, а потім мобілізувався».

Ехо, бекенд-розробник, під час служби в розвідці дізнався про DELTA зі статті на DOU: «Пригадую, тоді подумав, що це, мабуть, MANGA українського мілтеку.

Я подався на вакансію і, коли мене покликали на співбесіду, одразу сказав: „Пацани, не бийте сильно ногами. Я багато чого міг забути, однак база у мене є. Якщо ви не будете ставити джуніорські питання про деякі зовсім низькорівневі речі, то на сеньйорські я, напевно, відповім“. Я відповів на всі запитання, пацани кажуть: „Так, все, клас, ти нам підходиш. Тепер треба чекати“.

Оскільки в ТРО і DELTA різне командування, все вирішується через старшого начальника. Очікував на рішення пів року».

У Каті, програмістки ЦІРОТ, звання підполковника. Вперше жінка проходила службу після звершення військового училища з профілем «захист інформації з обмеженим доступом». А після 2017-го і до початку повномасштабної війни розробляла ігри в компаніях Vostok Games, Wargaming, Ubisoft (Avatar, робила інструмент для кат-сцен).

«Після першого контракту не дуже хотілося повертатися до Збройних сил. Та в вересні 2022-го я приєдналася до 47-ї ОМБР на позицію заступника начальника служби в штаб бригади. Брала участь в контрнаступі на напрямку Оріхів-Роботине в ролі офіцера командного пункту. КП тоді дуже обстрілювали, і після цього я вже була морально непридатна до роботи на ЛБЗ.

До ЦІРОТ я долучилася у жовтні 2023-го. Зараз працюю над проєктом керованого боєприпасу. Для мене це геть новий досвід. Після геймдеву це власне embedded, кросплатформена розробка».

Катя ділиться, що розробка дає змогу оператору не знижувати висоту польоту дрона, коли він скидає вибухівку на ціль. Таким чином бомбер не потраплятиме під купол РЕБ чи дію стрілецької зброї противника. Наразі боєприпас розроблений, його тестують пілотні підрозділи на передовій.

Навчальний центр, поліграф і NDA

Загалом, щоб потрапити до Центру інновацій, потрібно пройти кілька етапів співбесід, як у звичайну ІТ-компанію. А також перевірку на поліграфі. Якщо це солдат чи сержант, доведеться ще їхати у навчальний центр.

Процес відбору в центр може тривати по-різному, та всі процедури займуть не менше як місяць. Траплялося, що на позицію подавалося кілька сотень фахівців, тож закладали значно більше часу на співбесіди. У ЦІРОТ наголошують, що відбирають на службу ретельно. Адже на відміну від цивільної компанії, звідки можна піти, якщо вам щось не подобається, або навпаки, бути звільненим, якщо щось не подобається роботодавцю, в армії так не працює. «Потрібно, щоб члени команди підходили одне одному і структура працювала», — коментують айтівці.

Цивільні можуть долучитися до роботи Центру на волонтерських засадах. Окрім відповідних навичок, людина має бути готова приділяти завданням понад 20 годин на тиждень і взяти на себе зобов’язання працювати щонайменше три місяці. Такий термін визначили, щоб внесок волонтера перевищував час, витрачений командою на його адаптацію та навчання.

Волонтери теж проходять поліграф і підписують волонтерський договір, що охоплює угоду про нерозголошення. Вакансії для цивільних можна переглянути на DOU.

Як дбають про безпеку

Вадим відповідає за кіберзахист Центру інновацій, до служби у війську був CSOC-координатором SoftServe. Торік брав участь у формуванні нового підрозділу в Міноборони — Центру реагування на кіберінциденти.

Раніше він п’ять років служив у Нацгвардії і зауважує, як змінилася ситуація за цей час: «Круто, що з’явилися прямі канали взаємодії, коли в будь-який момент черговий кіберцентру одного підрозділу може вийти на чергового будь-якого іншого кіберцентру і спільно відпрацювати кейс.

Повноцінно захищати застосунок або сервер, не захищаючи користувачів, нереально. Якщо ми бачимо інцидент на своїй стороні, нам треба прокомунікувати з кінцевим користувачем. А враховуючи такі застосунки, як „Армія+“, „Резерв+“, їх уже кілька мільйонів. І вийти саме на ту людину, з якою пов’язаний інцидент, було досить важко на початку цієї війни. Зараз це швидко координується між різними командами.

„На найбільшу DDOS-атаку на нашу інфраструктуру вороги витратили 500 тисяч доларів“

Та ми її витримали. Загалом за 2024 рік на системи та підрозділи, що перебувають під захистом Центру реагування на кіберінциденти було 38 тисяч інцидентів, на місяць у середньому припадає 2000. За 2025 рік уже 14 670 інцидентів.

Але тут важливо розуміти, що SOC, Security Operation Center характеризується великою кількістю false positive спрацювань. Наприклад, коли людина під бойовими ризиками забуває пароль. Із близько 2000 кейсів на місяць 10% — це реальні атаки ворога.

Якщо порівняти з цивільною роботою, то в ІТ-компаніях ми більшість часу симулювали атаки, щоб їх виявляти. Тут не треба на це гаяти час. Відбувається постійний двіж, божевільна динаміка атак. Після цього складно уявити собі роботу в спокійній обстановці [усміхається].

З труднощів: юридична частина, яка регламентує, чим мають захищатися ті чи інші продукти, ще не готова до тих атак і появи новітніх продуктів. Тобто ми знаємо, що нам треба deception-система, але в НДТЗІ вона не прописана, тому ви не можете її просто використовувати. Ну і найсумніша історія, як на мене, із захистом таємних систем. Навіть якщо захочеш туди принести класний інструмент, ти не можеш цього зробити».

У ворога досить великий ресурс на атаки. Якось була атака в 4 мільярди запитів. Ми намагаємося не сильно афішувати, але атаки на бойові системи значно потужніші, ніж не на бойові. Тому, коли я читаю 5 мільйонів атака на банк, мені стає ніяково. В нас на бойові системи і 400 мільйонів є, і мільярд, і 4 мільярди, і витримуємо їх. Бо такі атаки відбуваються постійно«.

Які бачать проблеми у 2025 році

Головний архітектор DELTA і заступник командира Артем Мартиненко зауважує DOU, що кількість користувачів системи зросла уп’ятеро з липня 2024 року [коли завершили нову процедуру побудови КСЗІ та ввели DELTA в експлуатацію]. І це доволі великий виклик для команди як з погляду потрібної тепер функціональності, так і з погляду навантаження. Фахівців бракує.

І згадує про «прокляття» 2000 тикетів у беклозі. «Коли рік тому добирали людей у команду, думали, що почнемо беклог з 1000 тикетів розгрібати швидше. Але так не відбулося» [усміхається].

Також Артем розповідає, що DELTA продовжує впроваджуватися у підрозділах.

«Не можна просто сказати: „Так, з цього моменту всі використовуємо DELTA“. І люди взяли й навчилися. Десь є функціональність простіша, і вона користувачам швидко заходить, а десь це потребує навчання, перебудови процесів. Ще намагаємося зробити так, щоб навчальні програми для офіцерського складу уже містили нові інструменти та компетенції. Щоб військові їх опановували на старті».

Інжиніринг-менеджер Андрій ділиться, що стикався і з ініціативними підрозділами, які зацікавлені в інноваціях і використанні сучасних бойових продуктів. І з тими, які не йдуть на контакт або ж просто не знають про існування системи.

Щоб поширювати софт, мобільні групи ЦІРОТ їздять по різних бригадах і розказують кейси застосування розробок. Також є відрядження і розробників, і бізнес-аналітиків центру у підрозділи, щоб вони зрозуміли болі, які відчувають користувачі безпосередньо в зоні бойових дій.

Діє служба підтримки, опитування, ведеться аналітика використання різними підрозділами різних функцій.

«Свого часу я приніс DELTA у свою бригаду. Розібрався, як зареєструватися, а тоді комбат попросив зареєструвати ще кількох людей у стройовій, бо їм було не до того. Мені подобається, що за останній рік про бойові системи стали говорити частіше», — пригадує Андрій.