Як айтівці шукають роботу у 2025 році: 42% пошукачів знизили зарплатні очікування — результати опитування DOU

Це другий матеріал з результатами опитування айтівців про ринок праці, що проходило на DOU на початку квітня. Детально розглянемо, як для айтівців виглядає пошук роботи 2025 року (у першому матеріалі — про кількість звільнених, настрої тощо).

Ключові висновки:

• Для більшості пошук нової роботи триває понад два місяці.
• Більш як половина айтівців виконували тестові завдання.
• Live-coding інтерв’ю стали поширеними під час пошуку технічних фахівців.
• 42% айтівців знизили зарплатні очікування.
• Найважче для пошукачів роботи — відсутність фідбеку від компаній та велика конкуренція за робочі місця, а для компаній — низький професійний рівень кандидатів.
• Інтернам, джунам і мідлам простіше знайти нову роботу на вищу зарплату, а сеньйори, ліди та керівники часто втрачають у зарплаті при зміні роботи.
• Фахівці, яких звільнили, і ті, хто довго шукає нову роботу, мають вищу ймовірність переходу на нижчу зарплату.

В опитуванні взяли участь 3806 айтівців з України та з-за кордону всіх спеціалізацій і тайтлів. 2420 з них активно шукали нову роботу протягом останнього року. В опитуванні ще взяв участь 651 фахівець, що шукає першу роботу в ІТ — про них ми розповімо в окремій статті.

55% пошукачів знайшли роботу

За останній рік нову роботу шукали 53% айтівців в Україні та 61% за кордоном. Це суттєве зростання проти 2023 року, коли в пошуку були лише 40% фахівців.

Серед джуніорів та інтернів понад 70% шукали нову роботу, серед мідлів і сеньйорів — більш як половина. Серед лідів і керівників в Україні шукали нову роботу 34%, за кордоном — 51%.

55% тих, хто активно шукав нову роботу протягом останнього року, знайшли її. У 2022 році цей показник був вищим — 70%. Технічним фахівцям частіше це вдавалося, ніж нетехнічним. Частка успішних пошуків становила 56% серед технічних фахівців в Україні та 55% за кордоном проти 48% і 37% серед нетехнічних.

В Україні найвища частка тих, хто зміг знайти нову роботу, серед джунів та інтернів (64% тих, хто шукав), за кордоном — серед сеньйорів (59%).

Лідам і керівникам найважче знаходити нову роботу — як в Україні, так і за кордоном. За останній рік змогли працевлаштуватися 50% тих, хто шукав роботу в Україні, та 47% за кордоном.

Чи змінювали роботу за останній рік, за татйтлами

В Україні найлегше було знайти нову роботу фахівцям по роботі з даними: понад 70% тих, хто шукав нову роботу за останній рік, її знайшли. Далі — маркетологи (62%).

Найважче було фахівцям з HR/L&D, Graphic/Video/2D/3D Design, фінансистам, а також Leadership (CEO, CTO, founder, COO, Director/VP/Head of Engineering, R&D, Innovation). Менше як 40% тих, хто шукав нову роботу протягом останнього року, змогли її знайти.

За кордоном найкраще вдавалося працевлаштовуватися фахівцям з даних і DevOps/SRE — понад 70% зробили це успішно. Високі шанси були й у QA-спеціалістів: роботу знайшли 63% шукачів, особливо ті, хто працює в AQA та Manual QA. Найскладніше було PM, рекрутерам і фахівцям з маркетингу.

Серед розробників і в Україні, і за кордоном дещо легше знаходили роботу Back-end та Full stack фахівці, ніж ті, хто займається Front-end чи Mobile.

Чи змінювали роботу за останній рік, за спеціалізаціями

Шукали нову роботу не тільки ті, хто її втратив. Нині 10% айтівців, які мають фултайм-роботу, активно шукають нову. Ще у пошуку 29% фрилансерів та 25% тих, хто працює парт-тайм.

Майже половина фахівців у резерві теж в активному пошуку. Айтівці на оплачуваному бенчі рідше шукають роботу, ніж ті, кому не платять: 39% проти 51%.

Хто зараз шукає роботу, за статусом зайнятості

Більшість пошукачів шукають роботу довше ніж два місяці

Тривалість пошуку нової роботи за останні два роки зросла.

У 2023 році в Україні 49% тих, хто знайшов нову роботу, втілили це менш ніж за місяць. Але за останній рік таких стало значно менше — лише 35%. Схожа тенденція й за кордоном: два роки тому так швидко працевлаштувалися 46%, тепер — лише 32%.

Натомість побільшало тих, хто шукає роботу довше ніж два місяці. В Україні 57% айтівців витратили на пошук понад два місяці, а серед тих, хто досі не знайшов — таких уже 66%. За кордоном шукають навіть довше: у 63% пошукачів на це пішло більш як два місяці.

Тривалість пошуку нової роботи

DevOps/SRE найменше часу проводили в пошуку — як в Україні, так і за кордоном.

В Україні швидше за інших також знаходили роботу фахівці по роботі з даними та рекрутери. Довше за інших триває пошук у фахівців з маркетингу, UI/UX/Product Designers та PM.

За кордоном процес пошуку у QA та аналітиків триваліший, ніж у інших спеціалізацій.

Тривалість пошуку нової роботи, за спеціалізаціями

В Україні час пошуку нової роботи найбільший у джуніорів та інтернів і майже не відрізняється у фахівців інших тайтлів.

За кордоном досвідчені фахівці рівня Senior+ все ж витрачають на пошук дещо менше часу, ніж джуніори та мідли. Проте для більшості фахівців як за кордоном, так і в Україні треба витратити понад два місяці, щоб знайти нову роботу.

Тривалість пошуку нової роботи, за тайтлами

І в Україні, і за кордоном трохи швидше знаходять нову роботу ті, хто сам пішов з попередньої роботи.

Ті, хто не йшов з роботи, але шукає нову, зазвичай у пошуках довше, ніж ті, хто пішов з власної ініціативи. Можливо, вони більш вибагливі щодо варіантів нової роботи.

Тривалість пошуку нової роботи, за причинами пошуку

Більшість пошукачів мали співбесіди з компаніями

Пошук роботи нині вимагає від айтівців неабиякої активності. 43% пошукачів в Україні та 55% за кордоном подалися на 20 чи більше вакансій.

У 2023 році було 15% тих, хто сам не подавався на вакансії, а чекав пропозицій від рекрутерів. Зараз лише 7% пошукачів розраховують на це. Найчастіше чекають пропозицій від компаній фахівці з Data Science/Data/ML/AI Engineering та DevOps/SRE.

Найбільше заявок на вакансії в Україні відправляють PM, HR/L&D та фахівці з дизайну та UX — більш як половина з них подалися на 20+ позицій.

На скільки вакансій подалися

Що довше триває пошук, то більше заявок на вакансії подають фахівці. Протягом першого місяця зазвичай надсилають до 20 заявок. За півтора місяця — вже 10–50. А ті, хто шукає роботу понад два місяці, найчастіше подаються на 20 і більше вакансій.

На скільки вакансій подалися, за часом пошуку

Більшість айтівців, які шукали роботу за останній рік, мали хоча б одну співбесіду з роботодавцями. Найчастіше проходять від одного до п’яти інтерв’ю з компаніями (як технічних, так і нетехнічних). Стільки інтерв’ю пройшли 46% пошукачів в Україні та 45% за кордоном.

В Україні більше співбесід за інших проходять РМ, маркетологи, HR/L&D, фахівці з комунікацій і брендингу. За кордоном — QA і аналітики.

Інтерни і джуніори в середньому мають менше інтерв’ю і шукають роботу довше, ніж їхні більш досвідчені колеги.

Cкільки інтерв’ю пройшли

За місяць пошуку айтівець зазвичай проходить до п’яти інтерв’ю. Ті, хто шукає роботу 1-3 місяці, мають до десяти інтерв’ю. Більш як десять інтерв’ю, як правило, проходять фахівці, які в пошуку понад два місяці.

Активність відгуків на вакансії теж впливає на кількість співбесід з компаніями: що активніше фахівець подається на вакансії, то більше співбесід він проходить. У середньому кількість інтерв’ю в 2-4 рази менша за кількість вакансій, на яку подаються фахівці.

Cкільки інтерв’ю пройшли, за часом пошуку

59% пошукачів в Україні та 55% за кордоном виконували тестові завдання.

Частіше їх дають інтернам, джуніорам і мідлам. Для джунів та інтернів в Україні вони майже обов’язкові: 81% початківців робили тестові.

Найчастіше тестові пропонують фахівцям з комунікацій, PR і брендингу (91% пошукачів їх готували), UI/UX/Product Design (90%), Graphic/Video/2D/3D Design (82%), маркетологам (72%). Найрідше тестові є у DevOps/SRE та SysAdmin/Infrastructure Engineer.

Чи робили тестові завдання

Live-coding інтерв’ю набрали популярності під час пошуку технічних фахівців. Серед айтівців в Україні, які мали хоча б одну співбесіду з компанією за минулий рік, 44% його проходили, за кордоном — 50%.

Найчастіше їх проводять для AQA, розробників і фахівців з Data Science/Data/ML/AI Engineers, а також спеціалістів рівня Senior.

Чи були live-coding інтерв’ю

42% пошукачів знизили свої зарплатні очікування

Підходи до пошуку роботи майже не відрізняються серед айтівців в Україні та за кордоном. Більшість пошукачів оновлювали свої резюме (84%), відкривали і оновлювали свої профілі на спеціалізованих сервісах для пошуку роботи (74%) та активно шукали вакансії і подавалися на них (69%).

Велика частка пошукачів знижувала свої зарплатні очікування. В Україні це зробили 43% тих, хто шукав роботу, за кордоном — 39%. Це практикували фахівці всіх тайтлів.

В Україні знизили зарплатні очікування принаймні половина SysAdmin/Infrastructure Engineer, HR/L&D, UI/UX/Product Design. Рідше за інших вдавалися до таких кроків DevOps/SRE, фахівці по роботі з даними, PM, маркетологи, рекрутери та фахівці підтримки — менш як 40% з них знизили свої зарплатні очікування під час пошуку.

За кордоном аналітики рідше за інших зменшували бажану зарплату (29%). Фахівці з менеджменту проєктів, навпаки, робили це частіше за інших (46%).

Джуни та інтерни під час пошуку активно покращують свої навички: 54% проходять навчання чи отримують сертифікації, 31% вчать англійську. Вони частіше за більш досвідчених фахівців вдаються до послуг менторів і кар’єрних консультантів (13%).

Що робили, щоб швидше знайти роботу

70% айтівців, які шукали нову роботу за останній рік, використовували ШІ.

Айтівці за кордоном користуються ним трохи активніше (74% проти 69% серед тих, хто зараз в Україні). Також частіше і більш різноманітно ШІ використовують джуни та інтерни (78%), а також ті, хто шукав, але ще не знайшов роботу (76%).

Найчастіше ШІ залучають для створення чи редагування резюме (50%) і мотиваційного листа / cover letter (41%). Дизайнери активно користуються ШІ при створенні портфоліо (понад 40%).

В інших ситуаціях до ШІ звертаються набагато рідше. 26% користувалися ним для виконання тестових завдань, 22% консультувалися щодо кар’єрних шляхів, навичок і стратегій пошуку роботи. Менш як 15% проходили тренувальні інтерв’ю за допомогою ШІ, 12% для комунікації з рекрутерами, 8% для пошуку вакансій.

Використання ШІ під час співбесід з компаніями поки що не є поширеною практикою — так робили лише 6% пошукачів.

Чи користувалися ШІ для пошуку нової роботи

Пошук через знайомих — один з найефективніших підходів у 2025 році

Djinni, LinkedIn та DOU — основні канали пошуку роботи для українських айтівців.

Популярність цих каналів в Україні майже однакова — кожним із них протягом минулого року користувалися близько 80% пошукачів. Найчастіше роботу знаходили через Djinni (28% тих, хто знайшов роботу за останній рік) і LinkedIn (24%). На третьому місці DOU — тут знайшли роботу 19%.

Українські айтівці за кордоном найчастіше шукають і знаходять роботу через LinkedIn. Ним користувалися 87% пошукачів за минулий рік. 38% тих, хто знайшов нове місце, зробили це через LinkedIn.

Djinni і DOU за кордоном менш популярні, ніж в Україні, хоча теж входять у трійку найпоширеніших ресурсів для пошуку роботи: ними користуються 66% та 62% пошукачів. По 14% нових наймів було зроблено через кожен з цих сервісів.

Для багатьох айтівців ефективним способом знайти роботу протягом останнього року стали особисті контакти — друзі, колеги та знайомі. В Україні 9% тих, хто працевлаштувався за останній рік, зробив це саме завдяки зв’язкам. А за кордоном цей канал ще впливовіший — через нього влаштувалися 17% тих, хто знайшов роботу (це другий результат після LinkedIn).

Де шукали роботу і де знайшли

Фахівцям важко знаходити нову роботу, а компаніям — фахівців

Українські айтівці і в Україні, і за кордоном мають однакові труднощі в пошуку роботи.

Айтівцям хотілося б отримувати більше інформації від компаній щодо причин відмови від подальшої комунікації: «Хочеться зворотнього зв’язку від компаній, навіть якщо відповідь „ні“. Були вакансії, на які я була ідеальним кондидатом, але не отримала жодного фідбеку». Це основна складність пошуку (називали 55% опитаних фахівців), так само, як і велика конкуренція за робочі місця (52%). Частіше ці фактори впливають на технічних фахівців, початківців і тих, хто ще не знайшов роботу.

Іншими проблемними для айтівців моментами є тривалість процесу пошуку, велика кількість етапів відбору та великі проміжки між ними (назвали 45%), низькі зарплати (43%, більше турбує досвідчених айтівців рівня Senior+ і нетехнічних фахівців), недостатня кількість вакансій (42%, частіше називали ліди і керівники, нетехнічні фахівці та ті, хто ще шукає роботу), високі вимоги до кандидатів (39%, більше турбує інтернів і джунів, технічних фахівців та тих, хто ще шукає роботу).

Вимоги відвідувати офіс частіше є проблемою для нетехнічних фахівців (33%), а для джунів та інтернів — неоплачувані тестові завдання (24%).

Ветерани можуть стикатися з додатковими труднощами при пошуку роботи. Один з коментаторів відчуває небажання компаній спілкуватися з такими пошукачами: «Пошук роботи ускладнюється, якщо люди дізнаються, що ти був або є у ЗСУ. Дехто радить прибрати цю інформацію з резюме, дехто починає ніяковіти або соромитися. Як би там не було, у 99% випадків комунікація на цьому етапі закінчується.»

Основні труднощі в пошуку роботи

Проте шукати фахівців сьогодні теж нелегко. Ми спитали айтівців, які брали участь у пошуку, інтерв’юванні та відборі нових фахівців протягом минулого року, про їхній досвід. 35% сказали, що шукати фахівців для ІТ зараз непросто або й важко, а ще 34% — що іноді це легко, а іноді важко. Лише 21% вважають, що шукати ІТ-фахівців зараз легко.

Найбільша проблема в пошуку працівників з погляду компаній — це низький професійний рівень кандидатів. Цю причину назвали 52% тих, хто відповідав. Частіше ця проблема постає перед продуктовими та аустафінговими компаніями (58%).

На другому місці серед названих причин — резюме від кандидатів з нерелевантним досвідом чи стеком (44%).

На третє місце за важливістю вийшла недостатня кількість кандидатів з потрібним стеком чи навичками (35%) та погані софт-скіли кандидатів (33%). Обидві причини частіше називали представники продуктових компаній.

Основні труднощі в пошуку фахівців

Для сервісних та аустафінгових компаній дещо важливішою є хороша англійська у кандидатів. Для продуктових компаній і стартапів — продуктовий майндсет.

Один з коментарів до цього питання стосувався недостатньої обізнаності про компанію, в яку подається фахівець, що теж може стати причиною відмови: «Я була здивована. Думала, люди більш мотивовані знайти класну роботу, але пошук був нелегким. Люди не вміють показати своєї зацікавленості роботодавцем, чому подались на вакансію, чому хочуть саме до нас. Для мене це було crusial, адже наша компанія серед топроботодавців країни. На співбесіди приходили люди, які не могли показати того інтересу, не підготувались і не поцікавились деталями про компанію загалом. У мене було відчуття даремно згаяного часу».

Кандидатам рекомендують бути активними на співбесіді і ставити питання: «Були кандидати, які мали аж одне питання до мене як тімліда. Для мене це сигналізує пасивність людини. Всім раджу готуватись до співбесід і показувати свою проактивність».

Ліди та сеньйори частіше втрачали у зарплаті при зміні роботи

Попри складну ситуацію на ринку праці, 57% айтівців, які знайшли нову роботу за останній рік, стали отримувати вищу зарплату. Ще у 22% зарплата не змінилася, а у 21% — знизилася.

Два роки тому перейти на нову роботу з підвищенням зарплати було легше. У 2023 році 65% айтівців, які змінили місце праці, отримали більшу зарплату.

В Україні вищу зарплату при зміні роботи найчастіше мають фахівці по роботі з даними, маркетологи та фахівці з продажів — понад 60% тих, хто змінив роботу, отримали підвищення.

На нижчу зарплату частіше за інших переходили HR, дизайнери та PM — понад 30% фахівців, які знайшли нову роботу протягом останнього року, стали отримувати менше.

За кордоном, як і в Україні, аналітики мають більше шансів перейти на роботу з вищою зарплатою, а РМ — менше.

Ситуація для QA за кордоном краща, ніж в Україні. Серед тих, хто знайшов нову роботу за кордоном, підвищення отримали 65%, в Україні — 55%.

На яку зарплату знайшли роботу

І в Україні, і за кордоном, вища ймовірність перейти на роботу з вищою зарплатою у джунів та мідлів: понад 60% тих, хто знайшов нову роботу за останній рік, стали отримувати більше.

Серед сеньйорів, лідів і керівників частка таких переходів менша. В Україні 41% лідів і керівників та 46% сеньйорів стали заробляти більше після зміни роботи, за кордоном — 50% лідів та 51% сеньйорів.

36% лідів і керівників та 26% сеньйорів в Україні перейшли на нову роботу зі зниженням зарплати. За кордоном частка тих, у кого знизилась зарплата, дещо нижча: 24% серед лідів і керівників та 20% серед сеньйорів.

На яку зарплату знайшли роботу, за тайтлами

Тривалий пошук роботи, як правило, означає меншу зарплату, яку отримає фахівець. Чим довше айтівець в Україні шукає роботу, тим вища ймовірність, що його зарплата буде нижче попередньої.

У айтівців за кордоном ця залежність не так яскраво виражена, як в Україні. Проте фахівці, які шукають роботу більш як три місяці за кордоном, теж мають вищу ймовірність перейти на меншу зарплату.

На яку зарплату знайшли роботу, за тривалістю пошуку

Понад 70% фахівців, які самі пішли з роботи, найчастіше знаходили нову роботу на вищу зарплату.

Ті, кого звільнили, рідше могли знайти кращі умови. Знайшли роботу на більшу зарплату 44% з них, а у 31% фахівців в Україні та 26% за кордоном зарплата знизилася.

На яку зарплату знайшли роботу, за причиною пошуку

Аналітика: Ірина Іпполітова