«Можливо, ми побачимо „мафію Uklon“». Як угода «Київстару» вплине на українську IT-індустрію

2 квітня компанія «Київстар» закрила угоду й придбала Uklon за $155,2 млн. В обох компаніях працює чимало IT-спеціалістів. В команді Uklon понад 700 людей, з яких близько 250 — технічні спеціалісти. У «Київстару» є окрема компанія Kyivstar Tech з понад 600 ІТ-фахівцями.

Обидві компанії планують залишаться окремими бізнесами. Водночас це придбання впливає на весь український ІТ-ринок, на якому не траплялося угод такого масштабу за час повномасштабної війни (якщо не враховувати купівлю телеком-компаній французьким інвестором). Про те, яких саме очікувати наслідків і яка угода може стати наступною — розбираємо в матеріалі DOU.

Чому Kyivstar укладає цю угоду саме зараз

Про те, що «Київстар» планує купити Uklon, стало відомо у вересні 2024 року. Однією з причин угоди тоді називали підготовку «Київстар» до виходу на біржу Nasdaq. Також йшлося про створення екосистеми, яка об’єднає різні послуги. Для цього ж компанія «Київстар» вже придбала Helsi і має намір купити Tabletki.

Серед інших причин — надлишкова ліквідність компанії, припускає доктор Кілліан Маккарті, професор-дослідник KSE Graduate Business School та професор стратегії Університету Радбуда (Нідерланди), який дослідив понад 500 000 угод M&A.

«Kyivstar генерує стабільні грошові потоки, але має обмежені можливості для реінвестування. У звичайних умовах цей капітал могли б інвестувати за кордон або повернути акціонерам. Але валютний контроль обмежує ці варіанти. Тому компанія, ймовірно, активно шукала внутрішні можливості для продуктивного розміщення капіталу.

По-друге, телеком-галузь зазнає стратегічних змін. У світі оператори переходять від простого надання голосових і дата-послуг до цифрових сервісних платформ. Для Kyivstar вхід у сферу райдхейлінгу може бути частиною ширшої тенденції до створення екосистеми — компанія прагне охопити більше аспектів повсякденного життя споживачів.

По-третє, Uklon, ймовірно, є найкращим доступним варіантом в поточних умовах. Це впізнавана технологічна компанія, яка швидко зростає, національного масштабу. В інший час, за ширших можливостей, Kyivstar міг би обрати інший сектор або навіть міжнародну ціль.

Тож угода, ймовірно, є водночас необхідністю і можливістю. Компанія з капіталом шукає, куди його вкласти, і знаходить ціль, що відповідає як короткостроковим обмеженням, так і довгостроковому баченню».

Президент «Київстару» Олександр Комаров розповідав, що в планах компанії стати диджитал-оператором з екосистемою різних сервісів. Один з варіантів — запустити програму лояльності, де взаємодія з будь-яким сервісом «Київстару» приносить бонуси.

«Далі — можливість комбінувати послуги, наприклад, після десяти доставок мобільний зв’язок безкоштовний. Це формує унікальну ціннісну пропозицію поза межами прямої конкуренції.

Також є організаційні синергії: хмарні сховища, офіси, канали передавання даних, аналітика великих даних (де дозволяє закон). „Київстар“ має масштабну інфраструктуру: сотні магазинів, один з найбільших колцентрів країни та потужний механізм автоматичних пропозицій для клієнтів, що дає значний потенціал для масштабування.

Крім того, такі бізнеси можна масштабувати через вихід на нові ринки. У нас є можливості для агресивного розвитку, наприклад, в Узбекистані, Казахстані чи інших країнах. Це справді надихає, адже було б цікаво запустити Helsi або інші сервіси в кількох нових країнах, де присутній Veon», — розповідав Комаров в інтерв’ю ЕП.

Тут варто згадати, що з 2023 року «Київстар» в Україні хочуть націоналізувати через зв’язок компанії з російським олігархом Михайлом Фрідманом. Зараз юридично «Київстар» належить нідерландській Veon Holdings B V, яка підпорядковується Veon Ltd (колишня VimpelCom). Як писала ЕП, 47,9% Veon належать LetterOne, де Фрідман володіє часткою у 37%. У «Київстар» підкреслюють, що Михайло Фрідман не є кінцевим бенефіціарним власником компанії.

Що купівля Uklon означає для ринку і для ІТ-спеціалістів

Ця угода може стати переломним моментом у розвитку українського технологічного ринку, вважає професор-дослідник Київської школи економіки Кілліан Маккарті.

«Вихід великого гравця, як-от Kyivstar, у сферу мобільності свідчить про зміну: українські стартапи більше не просто незалежні інноватори — вони стають стратегічними об’єктами для поглинання. Це одночасно й ознака зрілості екосистеми, і наслідок обмежень воєнного часу, які спонукають великих гравців інвестувати всередині країни», — пояснює він.

На думку Маккарті, ця угода може стати сигналом на ринку і запустити хвилю подібних угод — коли великі компанії у сферах цифрових послуг, фінтеху й логістики прагнутимуть розширити свої сервіси й отримати доступ до талантів, даних та інфраструктури. З часом це може сприяти появі вертикально інтегрованих платформ, подібних до тих, що є в Південній Кореї чи Китаї — де телеком, платежі, транспорт і контент об’єднані під єдиним брендом.

«Для ІТ-спеціалістів наслідки будуть змішаними. З одного боку, придбання великими стабільними компаніями, як-от Kyivstar, може дати більше зайнятості, доступ до інфраструктури, інструментів і капіталу, а також чіткіші кар’єрні траєкторії. З іншого боку, така тенденція може зменшити простір для підприємництва, обмежити автономію стартапів і призвести до більш корпоративного й менш гнучкого середовища — особливо якщо компанії поглинаються, а не залишаються незалежними.

Усе залежатиме від того, як саме відбуватиметься інтеграція. Якщо Kyivstar та інші збережуть гнучкість культури й ДНК інновацій у придбаних компаніях — це зміцнить екосистему. Але якщо стартапи ввійдуть у жорстку ієрархічну структуру — це може знищити ту саму креативність, яку компанії прагнуть використати», — додає професор Кілліан Маккарті.

Андрій Бродецький, інвестиційний аналітик Horizon Capital також вважає, що ця угода дасть позитивний сигнал про український ринок як для зовнішніх, так і для внутрішніх гравців.

«Поглинань такого розміру в українському технологічному секторі, здається, не було (за винятком телекома). Попри війну, технологічна індустрія України зростає і залишається перспективною. І є конкурентною навіть за межами України. Адже Uklon — міжнародна компанія, зі значною присутністю в Узбекистані. І Veon як міжнародний холдинг імовірно це враховував».

Нагадаємо, наприкінці червня 2023 року Uklon вийшов на ринок Узбекистану, зокрема запрацював в Ташкенті. У лютому 2025-го стало відомо, що компанія розглядає нові ринки для запуску, серед яких є країни Південно-Східної Європи, як от Албанія.

Якщо говорити про прибутковість, то, за даними платформ YouControl і Vkursi, українська юрособа Uklon мала 303 млн грн доходу у 2024 році. Це вдвічі більше, ніж у 2023-му (158 млн). Чистий прибуток торік становив 6,9 млн грн. Для порівнянння, у 2023-му було 1,9 млн грн.

Фінансові показники ТОВ «УКЛОН КОРПОРЕЙТ»

«Для зовнішніх інвесторів важливо бачити, що ринок живий, що на ньому є угоди, ліквідність, що інші інвестори теж бачать перспективи. В цьому контексті варто згадати нещодавню „угоду десятиліття“ за участі NJJ Holding та Horizon Capital, результатом якої стало утворення холдингу Datagroup-Volia-Lifecell. Тобто ми маємо вже серію сильних позитивних сигналів про привабливість українського ринку для міжнародних гравців.

Це важливий знак і для локальних технологічних підприємців, які бачать ще один реальний шлях до ліквідності. Адже для нашого ринку продаж локальному стратегу — це не дуже поширена практика. Здебільшого технологічні компанії виходять на зовнішні ринки і там залучають інвестиції, розвиваються. У цьому плані фаундери Uklon є чудовою рольовою моделлю для нових поколінь технологічних підприємців, які будуть мати ще один приклад того, як заробити капітал», — розповідає Бродецький.

Хто ще може бути зацікавлений у M&A і коли очікувати наступних угод в українському ІТ

Сьогодні є дві основні групи потенційних покупців. Це внутрішні компанії з обмеженим капіталом і іноземні інвестори з довгостроковим стратегічним баченням.

«Серед українських гравців кілька великих компаній мають надлишкові кошти, але стикаються зі значними обмеженнями на виведення капіталу. Ці компанії фактично „замкнені“ всередині країни, і M&A дає їм змогу перерозподілити кошти відповідно до довгострокових стратегій.

Компанії на кшталт Kyivstar, ПриватБанк, Rozetka, monobank — мають добрі позиції

Деякі з них, ймовірно, консолідуватимуться в межах своїх галузей, інші — шукатимуть вихід на нові напрями, особливо пов’язані з цифровою інфраструктурою, логістикою чи платежами.

В іноземців логіка інша, але не менш переконлива. Попри високі геополітичні ризики, інвестори з довгостроковими регіональними стратегіями можуть розглядати Україну як ринок із великим потенціалом зростання. Дослідження KSE підтверджують цю тенденцію: іноземні інвестори скуповують українські компанії за заниженими оцінками, користуючись курсовими різницями, низькими ринковими коефіцієнтами й відсутністю конкуренції з боку західних стратегічних гравців.

Коротко кажучи, українські компанії купують, бо мусять. Обмеження капіталу й стратегічна доцільність стимулюють цю внутрішню активність. Іноземні — бо можуть: вони мають капітал і готовність до ризику заради доступу до майбутнього зростання», — розповідає доктор Кілліан Маккарті, професор-дослідник KSE Graduate Business School.

«Для натхнення можна розглянути приклади гравців на інших ринках. Наприклад, в Індії є великий телеком-холдинг Jio Reliance, під парасолькою якого об’єднано багато різних бізнесів: fintech, e-commerce, media. Або Careem, арабський підрозділ Uber, який навколо основного райдхелінг-бізнесу побудував super app з кількома десятками сервісів, від доставки до фінтеху.

Телеком-компанії взагалі оптимально позиціоновані, щоб бути в основі такої екосистеми завдяки доступу до величезної бази користувачів. Кожен сервіс з їхньої екосистеми матиме перевагу в дистрибуції над конкурентами. Також сервіси можна об’єднувати в бандл, таким чином підвищуючи середній чек з одного користувача екосистеми», — додає інвестиційний аналітик Андрій Бродецький.

За умовами угоди, 12% коштів отримують члени команди Uklon, які були учасниками мотиваційної програми компанії. В компанії не розкривають кількість таких спеціалістів, але є імовірність, що частина цих коштів повернеться на ринок у вигляді нових інвестицій. До слова, фаундери Uklon мають фонд Nezlamni, що інвестує в українські defence tech проєкти.

«Є типова практика при створенні та зростанні компанії ділитися з першими працівниками та ключовим менеджментом акціями (зазвичай 10-20%), щоб було те, що називається incentive alignment, узгодження мотивації. Адже людина, в якої є частка в компанії, буде щиро зацікавлена в її розвитку, матиме skin in the game. Це дуже правильна практика. Щоправда, далеко не всім вдається отримати ліквідність з цих акцій та опціонів.

І тому Uklon — позитивний приклад того, як мотиваційна програма спрацювала, коли люди змогли свою чесно зароблену частку в компанії перетворити в кеш. І це теж може бути гарною мотивацією для фахівців в інших компаніях, що можна отримати ліквідність, навіть не переїжджаючи в стартап у США.

Можливо, далі хтось із працівників захоче відкрити власну компанію

Це поширена практика, коли люди після екзиту мають досвід і капітал, щоб відкрити свою справу. Деякі великі компанії породили цілі покоління підприємців другої хвилі. Ми чули про „мафію Skype“, чиї співзасновники після екзиту стали інвесторами і фаундерами нового покоління компаній. Про PayPal-мафію, про великі європейські компанії на кшталт Klarna, так звані founder factories, звідки десятки людей повиходили і стали будувати щось своє. Можливо, ми побачимо „мафію Uklon“, це було б гарним прикладом», — коментує Андрій Бродецький.