developers.org.ua

Як змінилося українське ІТ за 20 років

.b-typo_post { font-family: 'Inter', sans-serif !important;} /* heading / h1 { color: black !important; margin-bottom: 75px; } h1, .h2-anniv, .h3-anniv { font-family: 'Inter', sans-serif !important; text-transform: uppercase; padding: 0 !important; font-weight: 400 !important; } h1, .h3-anniv { line-height: 100% !important; } @media screen and (min-width: 741px) { h1 { font-size: 101px !important; } } @media screen and (min-width: 621px) and (max-width: 740px) { h1 { font-size: 60px !important; } } @media screen and (max-width: 620px) { .b-longread .b-typo_post h1 { font-size: 10vw !important; } } .h2-anniv { line-height: 110% !important; margin-bottom: 30px; } .h2-anniv.is--small { font-size: 24px !important; } @media screen and (max-width: 960px) { .b-longread h2 { font-family: 'Inter', sans-serif !important; } } @media screen and (min-width: 741px) { .h2-anniv { font-size: 70px !important; } } @media screen and (max-width: 740px) { b-longread .b-typo_post h1 { font-size: 10vw !important; } .h2-anniv { font-size: 34px !important; } } .h3-anniv { font-size: 32px !important; margin-bottom: 30px; } .h3-anniv.is--small { margin-bottom: 0; } @media screen and (max-width: 740px) { .h3-anniv { font-size: 20px !important; } } / other text / .paragraph-anniv, .description-anniv, .em-anniv, .quote-anniv, .image-text { font-family: 'Inter', sans-serif !important; line-height: 130% !important; } .description-anniv { font-size: 24px !important; } .quote-anniv { border-radius: 10px; font-size: 18px; padding: 40px !important; margin-top: 10px; margin-bottom: 30px; } @media screen and (max-width: 991px) { .quote-anniv { padding: 20px !important; } .quote-anniv { font-size: 18px; } } @media screen and (max-width: 740px) { .description-anniv { font-size: 18px !important; } } / quote block / .author-block_anniv { display: flex; gap: 30px; align-items: center; } .author-image_anniv { width: 118px; border-radius: 50%; height: auto; transition: clip-path 1.6s ease, opacity 1.6s ease; object-fit: cover; opacity: 0; clip-path: circle(0% at 50% 50%); } .author-image_anniv.show { opacity: 1; clip-path: circle(100% at 50% 50%); } @keyframes revealImage { 0% { clip-path: circle(0% at 50% 50%); opacity: 0; } 100% { clip-path: circle(100% at 50% 50%); opacity: 1; } } / tag / .tag-wrapper { position: relative; opacity: 0; transition: opacity 0.4s ease-out; } .tag-wrapper.in-view { opacity: 1; } .tag-decor { position: absolute; width: 48px; height: 16px; left: -48px; top: 20px; } .circle { position: absolute; left: 0; top: 0; width: 15px; height: 15px; border-radius: 50%; transform: scale(0); transition: transform 0.6s ease-out; } .tag-wrapper.in-view .circle { transform: scale(1); } .decor-line { position: absolute; top: 8px; left: 8px; width: 0; height: 1px; transition: width 0.6s ease-out 0.4s; } .tag-wrapper.in-view .decor-line { width: 40px; } .tag-anniv { text-align: center; font-family: 'Roboto Mono', monospace !important; font-size: 32px !important; padding: 3px 20px 6px 20px; line-height: 150% !important; border-radius: 100px; opacity: 0; transition: opacity 1s ease-out 0.9s; } .tag-wrapper.in-view .tag-anniv { opacity: 1; } / decor */ .decor-anniv {

Мар 24, 2025 - 09:40

.b-typo_post {
font-family: 'Inter', sans-serif !important;
}

/* heading */

h1 {
color: black !important;
margin-bottom: 75px;
}

h1, .h2-anniv, .h3-anniv {
font-family: 'Inter', sans-serif !important;
text-transform: uppercase;
padding: 0 !important;
font-weight: 400 !important;
}

h1, .h3-anniv {
line-height: 100% !important;
}

@media screen and (min-width: 741px) {
h1 {
font-size: 101px !important;
}
}

@media screen and (min-width: 621px) and (max-width: 740px) {
h1 {
font-size: 60px !important;
}
}

@media screen and (max-width: 620px) {
.b-longread .b-typo_post h1 {
font-size: 10vw !important;
}
}

.h2-anniv {
line-height: 110% !important;
margin-bottom: 30px;
}

.h2-anniv.is--small {
font-size: 24px !important;
}

@media screen and (max-width: 960px) {
.b-longread h2 {
font-family: 'Inter', sans-serif !important;
}
}

@media screen and (min-width: 741px) {
.h2-anniv {
font-size: 70px !important;
}
}

@media screen and (max-width: 740px) {
b-longread .b-typo_post h1 {
font-size: 10vw !important;
}

.h2-anniv {
font-size: 34px !important;
}
}

.h3-anniv {
font-size: 32px !important;
margin-bottom: 30px;
}

.h3-anniv.is--small {
margin-bottom: 0;
}

@media screen and (max-width: 740px) {
.h3-anniv {
font-size: 20px !important;
}
}

/* other text */

.paragraph-anniv, .description-anniv, .em-anniv, .quote-anniv, .image-text {
font-family: 'Inter', sans-serif !important;
line-height: 130% !important;
}

.description-anniv {
font-size: 24px !important;
}

.quote-anniv {
border-radius: 10px;
font-size: 18px;
padding: 40px !important;
margin-top: 10px;
margin-bottom: 30px;
}

@media screen and (max-width: 991px) {
.quote-anniv {
padding: 20px !important;
}

.quote-anniv {
font-size: 18px;
}
}

@media screen and (max-width: 740px) {
.description-anniv {
font-size: 18px !important;
}
}

/* quote block */

.author-block_anniv {
display: flex;
gap: 30px;
align-items: center;
}

.author-image_anniv {
width: 118px;
border-radius: 50%;
height: auto;
transition: clip-path 1.6s ease, opacity 1.6s ease;
object-fit: cover;
opacity: 0;
clip-path: circle(0% at 50% 50%);
}

.author-image_anniv.show {
opacity: 1;
clip-path: circle(100% at 50% 50%);
}

@keyframes revealImage {
0% {
clip-path: circle(0% at 50% 50%);
opacity: 0;
}
100% {
clip-path: circle(100% at 50% 50%);
opacity: 1;
}
}

/* tag */

.tag-wrapper {
position: relative;
opacity: 0;
transition: opacity 0.4s ease-out;
}

.tag-wrapper.in-view {
opacity: 1;
}

.tag-decor {
position: absolute;
width: 48px;
height: 16px;
left: -48px;
top: 20px;
}

.circle {
position: absolute;
left: 0;
top: 0;
width: 15px;
height: 15px;
border-radius: 50%;
transform: scale(0);
transition: transform 0.6s ease-out;
}

.tag-wrapper.in-view .circle {
transform: scale(1);
}

.decor-line {
position: absolute;
top: 8px;
left: 8px;
width: 0;
height: 1px;
transition: width 0.6s ease-out 0.4s;
}

.tag-wrapper.in-view .decor-line {
width: 40px;
}

.tag-anniv {
text-align: center;
font-family: 'Roboto Mono', monospace !important;
font-size: 32px !important;
padding: 3px 20px 6px 20px;
line-height: 150% !important;
border-radius: 100px;
opacity: 0;
transition: opacity 1s ease-out 0.9s;
}

.tag-wrapper.in-view .tag-anniv {
opacity: 1;
}

/* decor */

.decor-anniv {
position: absolute;
width: 920px;
height: auto;
top: 40px;
left: 240px;
}

.divider-anniv_h {
width: 1400px;
height: 0.4px;
background-color: #A9A9A9;
position: absolute;
left: -240px;
top: -100px;
}

.divider-anniv_h.is--bottom{
width: 1400px;
height: 0.4px;
background-color: #A9A9A9;
position: absolute;
top: auto;
left: -240px;
bottom: -95px;
}

.divider-anniv_left {
position: absolute;
top: 540px;
left: -40px;
width: 0.4px;
height: 100%;
background-color: #A9A9A9;
}

.divider-anniv_right {
position: absolute;
top: 540px;
right: -40px;
width: 0.4px;
height: 100%;
background-color: #A9A9A9;
}

@media screen and (max-width: 991px) and (min-width: 741px) {
.divider-anniv_left {
top: 540px;
}

.divider-anniv_right {
top: 540px;
}
}

@media screen and (max-width: 1399px) {
.divider-anniv_left {
top: 40vw;
}

.divider-anniv_right {
top: 40vw;
}
}

.h3-wrapper {
display: flex;
justify-content: space-between;
align-items: center;
}

.h3-decor {
width: 19px;
height: auto;
}

/* dropdown */

.dropdown {
position: fixed;
z-index: 9998;
right: 73px;
cursor: pointer;
top: 73px;
background-color: #FF8600;
width: 200px;
border-radius: 10px;
user-select: none;
transition: 0.3s ease;
opacity: 0;
}

@media screen and (max-width: 1240px) {
.dropdown {
right: 0vw;
}
}

@media (min-width: 768px) {
.dropdown {
opacity: 1 !important;
}
}

@media screen and (max-width: 992px) {
.dropdown {
width: 92vw;
right: 4vw;
top: 4vw;
}

.dropdown-line {
width: 90% !important;
}
}

.dropdown-header {
padding: 20px;
display: flex;
justify-content: space-between;
align-items: center;
color: #fff;
position: relative;
}

.right-arrow, .arrow {
transition: transform 0.3s ease;
}

.right-arrow {
transform: rotateX(0deg) rotateY(0deg);
}

.dropdown-list {
max-height: 0;
overflow: hidden;
transition: max-height 0.4s ease;
}

.dropdown.open .dropdown-list {
max-height: 1000px;
}

.dropdown.open .arrow {
transform: rotateX(180deg);
}

.dropdown-line {
width: 160px;
height: 0.4px;
background-color:
#FFFFFF;
margin: 0 auto;
}

.dropdown-year {
font-size: 18px;
display: flex;
justify-content: space-between;
align-items: center;
}

.dropdown-item {
padding: 15px 20px;
color: #fff;
display: flex;
justify-content: space-between;
flex-direction: column;
gap: 5px;
font-size: 14px;
transition: background 0.3s ease;
}

.dropdown-item:hover {
background: rgba(255,255,255,0.1);
}

.dropdown-item:hover .right-arrow {
transform: rotateX(180deg) rotateY(180deg);
}

/* image */

.hero-anniv_wrapper {
position: relative;
width: 100%;
display: flex;
justify-content: center;
margin-bottom: 140px;
}

.image-anniv_top {
width: 88px;
height: auto;
position: absolute;
top: -400px;
left: -180px;
}

.image-anniv_hero {
width: 1350px;
min-width: 1350px;
height: auto;
}

@media screen and (max-width: 1399px) {
.image-anniv_hero {
width: 94vw;
min-width: 94vw;
}
}

@media screen and (max-width: 991px) and (min-width: 741px) {
.image-anniv_hero {
width: 910px;
min-width: 910px;
}
}

@media screen and (max-width: 739px) {
.image-anniv_hero {
width: 210vw;
min-width: 210vw;
margin: 0 20px;
}
.hero-image_wrapper {
overflow-x: scroll;
}
.hero-image_wrapper::-webkit-scrollbar {
display: none;
}
.hero-anniv_wrapper {
justify-content: start;
margin-left: -20px;
min-width: 100vw;
}
}

.image-block_anniv {
background-color: #FAFAFA;
color: #A9A9A9 !important;
border-radius: 10px;
padding: 40px;
position: relative;
display: flex;
text-align: center;
align-items: center;
justify-content: start;
flex-direction: column;
gap: 10px;
margin: 30px 0;
}

@media screen and (max-width: 991px) {
.image-block_anniv {
align-items: start;
}
}

.image_anniv {
width: 72.4%;
height: auto;
cursor: pointer;
}

@media screen and (min-width: 992px) {
.image_anniv.is--smaller {
width: 40%;
}

.image-text {
position: absolute;
top: 38px;
left: 40px;
}
}

@media screen and (max-width: 991px) {
.image_anniv {
width: 68vw;
height: auto;
align-self: center;
}

.image_anniv.is--smaller {
width: 62vw;
height: auto;
}

.image-text {
position: static;
}
}

/* list */

.grey-list {
background-color: #2C2C2B;
padding: 30px !important;
border-radius: 10px;
}

.b-typo ul>.has--no-point:before {
content: none !important;
margin: 0 !important;
}

.b-typo ul>.has--point:before {
content: "•" !important;
}

/* lightbox */

.lightbox-overlay {
position: fixed;
top: 0;
left: 0;
width: 100%;
height: 100%;
background: rgba(0, 0, 0, 0.8);
display: flex;
justify-content: center;
align-items: center;
opacity: 0;
pointer-events: none;
transition: opacity 0.3s ease;
z-index: 9999;
}

.lightbox-overlay img {
max-width: 90%;
max-height: 90%;
transform: scale(0.8);
transition: transform 0.3s ease;
}

.lightbox-overlay.active {
opacity: 1;
pointer-events: auto;
}

.lightbox-overlay.active img {
transform: scale(1);
}

.lightbox-cross {
position: absolute;
top: 3vw;
right: 3vw;
font-size: 3vw;
line-height: 55%;
cursor: pointer;
opacity: 1;
transition: opacity 0.3s ease;
}

.lightbox-cross:hover {
opacity: 0.7;
}

.lightbox-cross::before {
content: "×";
color: white;
}

/* general */

.is--blue {
background-color: #387AFF !important;
}

.is--yellow {
background-color: #FFD000 !important;
}

.is--orange {
background-color: #FF8600 !important;
}

.is--green {
background-color: #70CC29!important;
}

.has--color-blue {
color: #387AFF !important;
}

.has--color-yellow {
color: #FFD000 !important;
}

.has--color-orange {
color: #FF8600 !important;
}

.has--color-green {
color: #70CC29!important;
}

.has--color-black {
color: #000 !important;
}

.has--color-white {
color: #fff !important;
}

.has--underline {
text-decoration: underline !important;
}

.has--no-padding {
padding: 0 !important;
}

.has--small-bottom-margin {
margin-bottom: 40px !important;
}

/* other */

@media screen and (max-width: 991px) {
/*.b-longread*/ .g-page {
overflow: hidden;
}
}

@media screen and (max-width: 960px) {
.b-longread {
margin: 0 20px 40px 20px;
}
}

.period {
margin-bottom: 200px;
display: flex;
gap: 30px;
position: relative;
flex-direction: column;
align-items: stretch;
}

.period.period-2005-2007 {
margin-top: 180px;
}

A collage of various images representing key moments and entities in Ukraine’s digital transformation and tech landscape.

Сьогодні DOU — 20 років! З цієї нагоди пропонуємо згадати, як змінювалася українська ІТ-галузь, який шлях ми пройшли разом. У цьому таймлайні ми виокремили кілька важливих епох і подій, які вплинули на історію української техіндустрії.

Увага! Матеріал не є науковим дослідженням чи довідником. Ми не ставили за мету охопити всі-всі знакові моменти, які трапилися за такий тривалий час. Цей текст радше є стартовою точкою. Тож запрошуємо вас приєднуватися і писати про важливі для вас ІТ-події в коментарях!

2005 — 2007

Сервісний ринок формує ІТ, яким ми його знаємо

На початку нульових українське ІТ здебільшого формували сервісні компанії. Чимало великих гравців на ринку були засновані саме в цей період: GlobalLogic і Luxoft (2000 рік), Intellias, Ciklum, N-iX, Sigma Software (2002 рік). У 2005 році з’явився підрозділ EPAM Україна. Старіші гравці на кшталт SoftServe (1993) і ELEKS (1991) у цей період активно розвивалися. Зрештою, компанії відчули потребу об’єднуватися — і 2004 року з’явилася Асоціація IT Ukraine.

24 березня 2005 року запустився DOU, який виріс із дискусійної групи ua-devtalk weekly. Трохи згодом з’явилися розділ зарплат і обговорення компаній.

Максим Іщенко, засновник DOU і Djinni

«Майданчиків для онлайн-спілкування майже не було, тож форум і розділ з анонімними відгуками про компанії дуже зацікавили людей. Там щодня розпалювалися дискусії. Ходили чутки про компанії, які працюють з іноземними замовниками і платять по $500 чи навіть шалені $700. Так само обговорювали еміграцію чи вибір монітора».

Розділ зарплат і обговорення компаній були доречні ще й тому, що компанії з Асоціації IT Ukraine у той час підписали сумнозвісний меморандум про принципи кадрової політики. Згідно з цим документом, підписанти добровільно взяли на себе зобов’язання не перекуповувати працівників і ставити один одного до відома, якщо хтось із фахівців сам виявить бажання змінити місце роботи.

img Screenshot of DOU early 2006.
Скриншот DOU початку 2006 року, зображення клікабельне

Андрій Яворський, GlobalLogic

«Те ІТ, яке ми знаємо, почало формуватися у 2003–2004 роках. До цього компанії здебільшого займалися всім потроху: продавали комп’ютери, налаштовували мережі, ставили бухгалтерське ПЗ, писали софт. Скажімо, у 2000 році я працював інженером-програмістом і заробляв 200–300 грн. А за кілька років зарплати шалено зросли.

2003-го середні зарплати були в межах $500–700. А вже 2007 року, з моїх спогадів, інженер міг отримувати до $2000, сеньйор — $3000. Чому відбувся цей стрибок? Перший фактор — на ринку зростали і домінували сервісні компанії. На мою думку, це створило фундамент для розвитку українського ІТ».

У середині нульових Україна стає привабливою локацією для закордонних компаній, які хотіли заощадити. Тут було чимало випускників технічних вишів з нормальною англійською і бажанням працювати. Для виконання базових завдань цього було більш ніж достатньо.

Юрій Антонюк, керівник EPAM у Центральній та Східній Європі

«20 років тому в нас була дуже маленька індустрія сервісних, навіть аутстафінгових компаній. Є дві передумови, чому індустрія розвинулася. По-перше, це відкритість країни до західного бізнесу, освіти й глобалізації. В Україну потягнулися західні колеги-підприємці, які теж будували українське ІТ. Як приклад — Торбен Майгаард, який створив Ciklum, та один із засновників українського офісу EPAM Карл Робб. По-друге, це сильна українська освіта. У нас було півтора мільйона студентів — це надзвичайний потенціал».

img Photo by Oleksiy Palchyk, Senior Director at EPAM Kharkiv, 2005
Фото Олексія Пальчика, Senior Director в EPAM Kharkiv, 2005 рік

Якщо говорити про продуктове ІТ, то на ринку з дев’яностих років працювала ISD — дніпровська компанія, яка розробляла софт для клінік і медичних лабораторій; компанія CS LTD, яка створювала рішення для банків. У нульових запустився український імейл-сервіс УКРНЕТ. У 2004 році запрацювала ROZETKA.

У 2006 році відкривали офіс IBM Україна. Засновано OLX і Jooble. У Києві з’явилося представництво NetCracker Technology. Тоді український офіс фокусувався на підтримці мережевої інфраструктури для UMC.

Тоді ж в Одесі запрацювала Netpeak, але на той час компанія займалася здебільшого SEO і контекстною рекламою. Продуктова група компаній сформується пізніше, у 2014-му.

Натомість на українському ринку виникли перші венчурні фонди.

Олександр Косован, CEO Macpaw

«У середині 2000-х років ми спостерігали перші кроки у створенні венчурної інфраструктури, яка стала фундаментом для розвитку української стартап-екосистеми. З’явилися венчурні фонди, такі як Horizon Capital (2006). Далі — вже на початку 2010-х створені AVentures Capital і SMRK, які відкрили доступ до міжнародних ринків. Вони надали засновникам експертизу, допомогли структуровано підходити до розвитку бізнесу і створили основу для масштабування.

Також важливу роль відіграли акселератори, як-от EastLabs. Вони створювали простори для роботи стартапів, забезпечували менторську підтримку, інтеграцію в міжнародний нетворк і підготовку до виходу на глобальні ринки.

Серед інших проєктів варто згадати 1991 Open Data Incubator, який з 2016 року підтримує стартапи, що працюють із відкритими даними, та платформу TechUkraine, яка об’єднує учасників технологічної екосистеми».

У 2007 році з’явилася продуктова компанія PDFfiller, яка згодом змінила назву на AirSlate, а у 2021-му стала єдинорогом.

Тоді ж заснували компанію Readdle.

Олександр Соловйов, Senior-розробник у Metabase, ex CTO Kasta

«Readdle — це класна українська історія. Вони запустили такі якісні апки, що отримали визнання і підтримку Apple. Компанія активно додавала застосунки Readdle у всі свої добірки».

Українська студія GSC Game World в цей час випустила гру «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля», яка поклала початок легендарній серії. Наступного року світ побачив доповнення «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо», а ще за рік — «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип’яті». До наступного релізу фанатам «Сталкера» доведеться чекати 15 років (і між цим проєкт навіть один раз закриють).

img Screenshot from the game S.T.A.L.K.E.R.

Світовий контекст

2005 — Лінус Торвальдс створив Git; з’явилися YouTube і Google Maps.
2006 — Виник Twitter, а Facebook вийшов за межі студентської спільноти і став загальнодоступною соцмережею. Google купив YouTube за $1,65 млрд.
2007 — Apple випустила перший iPhone, у США почали загострюватися проблеми на іпотечному ринку, що призвело до глобальної кризи.

2008

Кризове зростання

У 2008-му настала світова фінансова криза, яка вплинула й на український ринок. До кінця року курс долара зріс з 5 до 7,5 грн.

Ярослав Любінець, співзасновник і голова ради директорів SoftServe:

«Пригадую кризу 2007–2008 років. Тоді SoftServe зріс лише на 7% замість звичних 30–50%. Це було для нас дуже мало. Деякі замовники призупинили проєкти, розгорілася світова криза, компанії банкрутували. І це був перший момент, коли ми почали оптимізовувати роботу».

img SoftServe photo from 2008
SoftServe, 2008 рік

Водночас для ІТ-індустрії проблеми відкрили шлях і для позитивних змін.

Андрій Яворський, GlobalLogic

«Обвал інвестиційних та іпотечних ринків зачепив всі індустрії. До 2008-го замовники активно інвестували в інфраструктуру: телекомунікаційні компанії створювали нові мережі, розвивалися автомобільна промисловість, медицина тощо. Під час кризи всі інвестиції у щось нове стали на паузу. Проєктів не прибувало. Натомість з’явилися меми типу „Java-програміст, програмую за їжу“.

Водночас в Україні (та інших недорогих локаціях) поступово виник зворотний ефект: зростання попиту на сервіси. Клієнтам у США і Європі все одно треба було щось робити, просто дешевше.

Україна була недорогою локацією з гарними інженерами, добрим знанням англійської мови, європейською культурою і цінностями, тож вигравала на тлі Азії. Це сприяло розвитку індустрії, тож і зростанню цін на послуги. До речі, у 2025 році відбувається схожий процес, але ринок шукає дешевших послуг уже в Азії, а не в нас».

У 2008 році в Україні заснували продуктові компанії Genesis і MacPaw. Компанія EVO запустила маркетплейс Prom.ua. У Києві відкрили підрозділ французької компанії Ubisoft, який візьме участь у розробці ігор Assassin’s Creed, Far Cry.

img Prom.ua office photo from 2008
Офіс Prom.ua, 2008 рік

Наслідки світової фінансової кризи стали відчутними восени, коли впало надходження валюти в країну. Перша ж половина року запам’яталася передвиборчою агітацією.

Світовий контекст

Росіяни почали війну проти Грузії.
Науковці успішно запустили великий адронний колайдер.
Вийшла перша комерційна версія Android і перший MacBook Air.
З’явилися GitHub, Stack Overflow і Google Chrome.

2009-2013

Світова слава, об’єднання і протести

У 2009 році понад 75% IT-спеціалістів отримували зарплату в доларах або євро.

Андрій Яворський, GlobalLogic

«Становлення великих сервісних компаній відбувалося приблизно до 2010 року. З’явився ринок, де можна знайти роботу і розвиватися як розробник, менеджер, тестувальник тощо. Працювати у світовому контексті комерційної розробки, спілкуватися англійською. Амбіції та зарплати тоді зростали шалено. Тоді ж і виник мем про 23-літнього сеньйора».

Цікаво, що фраза про 23-річних сеньйорів закріпиться у 2011-му. Макс Іщенко розібрав цей феномен у колонці зі 100 тис. переглядів.

У 2009 році також відкрився офіс Samsung і пройшла перша технологічна офлайн-конференція iForum.

img ZONE3000 office photo from 2009
Офіс ZONE3000, 2009 рік

У 2010-му в Україні відкрили офіс Google і з’явилася компанія Grammarly — найбажаніший роботодавець для українських айтівців.

Микола Максименко, засновник і CTO Haiqu

«Одна з найважливіших подій — поява першого українського єдинорога, а згодом і декакорна Grammarly. Вони змінили сприйняття України на ринку і в Кремнієвій долині зокрема. Ми помітили це на собі: коли згадуєш круті проєкти з українським корінням, такі як Grammarly чи GitLab, до твого стартапу починають ставитися тепліше».

Тим часом уродженець Фастова Ян Кум запустив WhatsApp. У 2014 році проєкт придбає компанія Facebook за $19 млрд.

Засновано компанію Uklon — на початку компанія працювала як сервіс замовлень таксі через сайт замість дзвінків диспетчеру.

Віталій Дятленко, співзасновник Uklon

«Думаю, багато хто памʼятає, як це — викликати авто телефоном. Uklon — це відповідь на цей біль. Заснували компанію чотири кофаундери: Дмитро Дубровський, Вікторія Дубровська, Сергій Смусь і Віталій Дятленко.

Тоді я розробляв продукт з невеликою командою. До 2015 року ми мали до 10 людей у команді розробки. Сьогодні тільки в ІТ-департаменті більше як 200 співробітників. А всього в компанії понад 800 спеціалістів в Україні та Узбекистані»

img Uklon team, 2021. From left to right: Dmitry Dubrovsky, Viktoriya Dubrovska, Serhiy Smus, Vitaliy Dyatlenko
Команда Uklon, 2021 рік. Зліва направо Дмитро Дубровський, Вікторія Дубровська, Сергій Смусь, Віталій Дятленко

У 2010 році ухвалили Податковий кодекс України, який вплинув на систему оподаткування для ІТ-індустрії (він набрав чинності 1 січня 2011 року). У ньому запровадили третю групу ФОП, яка сприяла розвитку технологічних компаній, адже працювати з ФОП було вигідніше, ніж за трудовим договором.

Юрій Катков, Country General Manager у SQUAD

«До поширення ФОП-моделі серед IT-компаній компенсації виплачували в конвертах. Спрощена системи оподаткування і потім, власне, ФОП третьої групи допомогли вийти в білу (чи принаймні напівсіру) зону. Це дало сильний поштовх українським компаніям бути конкурентними на ринку».

У 2011 році Олександр Конотопський створив українську продуктову компанію Ajax Systems, яка спеціалізується на системах безпеки. Станом на 2025-й у ній працює понад 3000 спеціалістів.

Того ж року створили компанію GitLab, один із засновників якої — українець Дмитро Запорожець. У 2016 році проєкт купить Microsoft, а у 2021 році GitLab вийде на IPO з оцінкою $11 млрд.

Середня зарплата у програмістів зросла до $1662. Найбільше потрібні на ринку розробники під мобільні платформи Apple, за ними — Java/.NET і С++, далі Python. Аутсайдери: Delphi, SQL.

DOU почав проводити хакатони.

img

Фото з хакатонів DOU у Львові і Києві, 2011 рік

Важливою віхою став розвиток регіональних ІТ-об’єднань. У 2011 році зареєстрували Львівський ІТ Кластер, до якого тоді долучилися три компанії: SoftServe, Eleks і N-iX. Згодом кластери з’явилися і в інших регіонах: у Харкові, Києві, Одесі (2015), Дніпрі, Миколаєві, Вінниці (2017) та інших містах.

Віталій Седлер, співзасновник Intellias

[Якби не було галузевих об’єднань, асоціацій та кластерів, розмова з державою була б набагато складнішою.

Разом нам вдавалося пояснювати кожному українському уряду, що галузь розвивається, зокрема, завдяки сприятливому податковому навантаженню і ФОП-моделі. Такий діалог дав змогу уникати змін, які могли мати негативні наслідки. До прикладу, за часів президентства Віктора Януковича були спроби зарегулювати галузь, але вдалося відстояти інтереси ІТ-сектору.

Продуктом спільної роботи є Дія City. Ініціатива походить від Мінцифри, але саме компанії, асоціації та кластери доклалася до того, щоб цей податковий простір був сприятливим для розвитку ІТ"

2012 року у Києві заснували компанію Petcube, яка створює гаджети для власників домашніх тварин і є одним з найуспішніших українських стартапів.

img
Фото з facebook-сторінки Petcube, 2012 рік

Цього ж року з’явився ще один успішний український стартап — освітня платформа Preply.

EPAM Systems вийшла на IPO.

Розробник Єгор Анчишкін продав компанії Google свій стартап Viewdle, в основі якого була технологія розпізнавання облич у фото і відео. Це стало угодою року в українському ІТ-середовищі. За даними Bloomberg, сума угоди становила 45 мільйонів доларів.

Ярослав Любінець, співзасновник і голова ради директорів SoftServe

«Перша велика угода, яку я пригадую, — коли Google придбала українсько-американську компанію Viewdle. Це був визначний момент, коли сама корпорація Google купила українську компанію. Другий такий момент був у 2015-му, коли Snapchat купив одеський стартап Looksery за $150 мільйонів».

У 2013-му Макс Іщенко запустив сервіс для пошуку роботи Djinni. За перші три місяці через платформу знайшли роботу 30 розробників, на зарплати від $1500 до $4000.

Максим Іщенко, засновник DOU і Djinni

«Як виникла ідея Djinni: ми їздили в Естонію на акселератор, і щоб розкрутити проєкт для нього, створили чат з HR’ами українських компаній. Проєкт був ніяким і закрився, але рекрутери в чаті почали активно листуватися. Писали щось на кшталт „шукаю програміста за бонус“. І тоді мій приятель Олексій Колупаєв порадив створити якийсь сервіс для рекрутингу.

Перший Djinni був дуже схожий на те, що є зараз, тільки без розділу вакансій. Головна відмінність — тоді за кандидатами бігали».

img Screenshot of the Djinni profile page
Сторінка профілю у 2015 році

Перші версії Djinni, ще є легендарне відео

Світом ширився флешмоб Harlem Shake, який підхоплюють і деякі українські ІТ-компанії.

Luxoft провела IPO.

У листопаді в Україні відбулися протести проти режиму Януковича, які поклали початок Революції гідності.

Айтівці теж брали участь у протестах, організували фізичний і віртуальний «ІT Намет». Учасники облаштували роздачу відкритого Wi-Fi, надавали технічні консультації, запускали хакатони й лекторії на Майдані. Детальніше про життя «ІТ Намету» розповідали у сюжеті «Детектор медіа». Деякі координатори намету після Революції гідності пішли добровольцями захищати країну. Фейсбук-група «ІT Намет». досі існує.

img Image showing tents set up in a public square during protests in Ukraine, with people gathered around.
Джерело: група IT_namet_Euromaydan

Світовий контекст

2009 — перший реліз Go і Node.js, запуск Bitcoin.
2010 — у січні закрили угоду між Oracle і Sun Microsystems, тож Java остаточно перейшла під контроль Oracle. Apple випустила iPad, у світі розгорівся скандал навколо витоку документів WikiLeaks.
2011 — помер Стів Джобс, Microsoft купила Skype за $8,5 млрд, вийшов PHP-фреймворк Laravel.
2012 — вийшов перший Raspberry Pi, зарелізили TypeScript. Facebook купила Instagram, а Curiosity висадився на Марс.
2013 — реліз Docker і React.js, вийшло нове покоління ігрових консолей PlayStation 4 та Xbox One.

2014

Початок війни

Через анексію Криму і вторгнення росіян на схід України ІТ-компанії стали переїжджати зі східних регіонів і закрили там офіси. Це стосувалося не лише Донецька й Луганська, а й сусідніх областей. Наприклад, Samsung закрила R&D-офіс у Харкові, який працював з 2012 року.

Сергій Скуріхін, засновник і CEO ZONE3000

«У 2014 році було лячно працювати, адже наш головний офіс у Харкові. Боялися, що туди прийдуть росіяни, була навіть спроба проголосити ХНР, але її придушили. Клієнтів тоді було небагато, вони лякалися, але я їх заспокоював, і ми продовжували працювати».

SoftServe закрила офіс у Севастополі.

В Україні починають розвиватися військові технології, хоча основний бум мілтек-компаній виникне вже після 2022-го.

Ігор Бондаренко, Business Development Manager в ELEKS

«2014 рік став переломним для українського IT. Початок війни змусив компанії задуматися про диверсифікацію ризиків. Багато фірм стали відкривати офіси на Заході, хоча спочатку це виглядало не дуже серйозно. І саме тоді з’явилися перші технологічні стартапи у сфері дронів.

У 2014-му запустилася онлайн-ініціатива «Народний проєкт», яка збирала допомогу українським військовим. Зокрема, закуповувала безпілотники української компанії Ukrspecsystems, яка тоді почала працювати.

В Україні створено благодійний фонд «Повернись живим».

Попри труднощі, українське IT продовжувало зростати. Найбільші ІТ-компанії нарощували кількість співробітників. Три компанії на ринку мали понад 3000 фахівців — Luxoft (3420), SoftServe (3214), EPAM (3030).

Уперше в історії України професійні представники ІТ-індустрії увійшли до складу Верховної Ради і на DOU вийшов огляд айтівців у політиці.

Група волонтерів, серед яких були айтівці, створила систему Prozorro. Головна мета — реформувати сектор державних закупівель і зробити його публічним. Система стала обов’язковою для використання у 2016 році.

Микола Палієнко, СЕО VCHASNO GROUP, засновник Prom.ua

«Після Революції гідності з’явилося розуміння, що держава не безнадійна й можна втілювати реальні зміни.

Якось ми з волонтерами думали, як зробити платформу для держзакупівель. Написали технічне завдання. Були навіть ідеї звернутися до КПІ, щоб студенти допомогли створити рішення. Але це мав бути досить складний продукт, тож зійшлися на тому, що варто підшукати компанію. Один український підрядник погодився зробити першу версію за 500 тисяч євро [усміхається]. А наступний погодився за $30 тисяч. Ми вирішили скинутися по $10 тисяч, щоб хоч з чогось почати. Потім до фінансування приєдналися купа організацій та людей.

Пригадуєте, як конкурс на держтендери виглядав до цього? Виходила друком газета з конкретною пропозицією. І ті, хто хотів взяти участь у тендері, навіть могли викупити весь тираж, щоб інші цієї пропозиції не бачили».

Володимир Многолєтній, CEO Genesis

«Важливим періодом був час після Революції гідності, коли співпраця України із західним світом стала тіснішою і на ринку почав з’являтися значно більший венчурний капітал. У цей час виникло багато нових стартапів і фондів. У 2014-му в Genesis народилася компанія Jiji, якій згодом вдалося „підняти“ понад $50 млн від сторонніх інвесторів і стати лідером серед онлайн-дощок оголошень в низці країн Африки. Було відчуття, що індустрія набирає обертів, що ми інтегруємося у світ. І головне — ми повірили, що спроможні створювати конкуренцію на глобальному рівні власними розробками та продуктами».

Восени у Львові проходить перша «IT Арена».

Курс зріс з 8 до 15–20 грн за долар. Експорт IT-послуг приносить $1,5 млрд.

Загалом в українському IT працює близько 75 тисяч спеціалістів. Медіанна зарплата Software Engineer сягає $1700.

Світовий контекст

Злиття Oculus та Facebook
Apple представила систему мобільних платежів Apple Pay.
Facebook купив WhatsApp за 19 млрд, це одна з найдорожчих угод у технологічному світі.
Поява Amazon Alexa
Запуск Kubernetes

2015-2021

Освіта, податки і євроінтеграція

У 2015 році в українському IT було орієнтовно 89 тисяч фахівців. 60% айтівців працювало в аутсорсингу. Вибухово зростали курси, ІТ-школи і тренінги. Курси та навчальні центри підготували майже 30 тисяч студентів.

Олександр Соловйов, Senior-розробник у Metabase, ex CTO Kasta

«У 2015 році криза із зарплатами, переселенцями штовхнула нереальну кількість людей в ІТ. У мене співбесіду проходив навіть військовий льотчик».

За рік з України емігрувало від 2 до 5 тисяч програмістів. На фрилансі й повністю віддаленій роботі було 4% айтівців.

Частка експорту IT-послуг зросла до 17% у загальній структурі експорту. Його обсяг становив 2,1 млрд доларів. ІТ-компанії та Асоціація IT Ukraine лобіювали збереження тодішніх податкових умов для галузі. Тож ІТ-спеціалісти, як і раніше, могли працювати через ФОП на спрощеній системі оподаткування.

img Meeting of the Financial and Legal Committee, 2015. Photo by the IT Ukraine Association
Зустріч фінансово-правового комітету, 2015 рік. Фото Асоціації IT Ukraine

Віталій Нужний, регіональний керівник Ciklum

«У 2015 році було серйозне обговорення, чи варто скасовувати спрощену систему оподаткування для ІТ-спеціалістів. Нам вдалося її відстояти. Це був один із засадничих моментів, які допомогли утримати зростання галузі. Ми колективно дійшли до порозуміння з урядом, парламентом і відповідними комітетами Верховної Ради. І це стало запорукою, що далі було кілька років стрімкого зростання. Дуже тішуся, що свого часу вдалося це відстояти».

img Meeting of the Financial and Legal Committee, 2015. Photo by the IT Ukraine Association
Дискусія на Software Development Форум 3.0, 2015 рік. Фото Асоціації IT Ukraine

Snapchat купив одеський стартап Looksery за 150 млн доларів. Серед значних інвестицій також $5 млн для Depositphotos і $1,1 млн для Petcube.

Запустився Харківський IT-кластер.

Почастішали випадки обшуку українських IT-компаній силовими структурами з вилученням обладнання. Зокрема, обшуки відбулися в Luxoft, NIX Solutions, Intego та інших.

Найбільша біржа для фрилансерів Upwork офіційно запрацювала в Україні.

Масове впровадження 3G в Україні дало поштовх розвитку IoT та інших напрямів.

Ухвалили закон «Про електронну комерцію», який допоміг ІТ-бізнесу та онлайн-продавцям працювати в чіткішому правовому полі.

У 2016 році на українському ринку працювало близько 100 тисяч спеціалістів. 26% з них — джуніори. Найпопулярнішими IT-напрямами в розрізі найму були QA, Java, C#/.NET.

Компанії зростають помірно і скаржаться на перегрітий ринок праці.

За даними IT-шкіл і навчальних центрів, у 2016 році вони навчили на 42% студентів більше, ніж у 2015 році. На DOU вийшов перший рейтинг шкіл за результатами ЗНО.

У Дніпрі з’явилася спілка IT Dnipro Community, що об’єднала шість ІТ-компаній для розвитку регіону.

Почав працювати «1991 Open Data Incubator» — некомерційний інкубатор ІТ-проєктів на основі відкритих і великих даних.

Запрацювали постанова НБУ про необов’язковість надання актів та договорів з мокрими печатками і закон, що дозволяє укладати договори в електронному вигляді.

Відбулася націоналізація ПриватБанку.

В Україні з’явився Uber.

IT-індустрія з оборотом у 2,5 млрд доларів вийшла на друге місце в експортних послугах і на третє в загальному списку експорту (віддавши перше сільському господарству і друге — транспорту).

У 2017 році на українському IT-ринку працювало 127 тисяч спеціалістів.

Почав діяти безвізовий режим із шенгенською зоною для громадян України з біометричними паспортами. Для айтівців стало простіше їздити на онсайт-інтерв‘ю та у відрядження за кордон.

Віталій Нужний, регіональний керівник Ciklum

«Євроінтеграція від 2015 року дуже позитивно вплинула на співпрацю з міжнародними клієнтами й зміцнила наші позиції. Добре пам’ятаю, як колись ми багато годин проводили в очікуваннях, у чергах за візами. Безвіз сильно спростив організацію відряджень».

Галузева асоціація Global Sourcing Association (GSA UK) Великої Британії назвала Україну Outsourcing destination of the year.

Запустилися напрями «Комп’ютерні науки» і «Data Science» в ЛНУ ім. І. Франка, «Бізнес-аналітика» в УКУ та програма із «Систем штучного інтелекту» у Львівській політехніці.

DOU підготував перший рейтинг компаній топ-50 (раніше був топ-25 з 2011 року).

Основна проблема, на думку компаній, — перегрітий ринок праці.

27% всіх айтівців — джуніор-спеціалісти. В офісі працювало 77% співробітників.

У 2017 році IT-індустрія показала зростання близько 20%, а її обсяг експорту, за даними PwC, досяг $3,6 млрд.

У вересні 2017 року президент України у своєму виступі в парламенті назвав ІТ-сферу однією з ключових для економіки України, зазначивши, що 13 українських ІТ-компаній увійшли до сотні найкращих сервісних компаній світу.

Заблокували російські сервіси «ВКонтакте», «Яндекс», Mail.ru тощо. Російська компанія «Яндекс» закрила офіси в Києві та Одесі.

У червні 2017 року Україна стала епіцентром масштабної кібератаки вірусу Petya. Він вразив приватні та державні компанії, зокрема банки. Після цього стали розвивати кібербезпекові рішення.

Ухвалили новий закон про протидію необґрунтованому тиску правоохоронців на українські компанії, який в медіа назвали «Маски-шоу стоп».

Експорт ІТ-послуг становив 3,6 млрд доларів.

У листопаді запустився mono, перший мобільний банк без відділень.

Віталій Седлер, співзасновник Intellias

«Вагомою подією вважаю появу цифрових „дисрапторів“ — компаній, які перевернули внутрішній ринок з ніг на голову. Це mono, „Нова пошта“, Rozetka. Це три компанії, які виникли дуже стрімко і виросли до мільйонів клієнтів, маючи в основі цифрові рішення. Чому вони виникли в Україні? Тому що тут є геніальні програмісти, які змогли це рішення придумати, реалізувати, впровадити і з нічого народити компанії нової економіки. Нова економіка — це коли цінність створюється майже з нуля завдяки технологіям».

У 2018 році на ринку працювало 160 тисяч спеціалістів. Найбільш затребувані були Front-end, QA і PHP. Індустрія зросла на 26% і рухалася рекордними темпами. За рік ІТ-компанії найняли понад 4300 джуніорів.

ІТ належить понад 20% всіх експортованих послуг.

GitLab залучила від $110 до $120 млн інвестицій і стала першим українським єдинорогом з оцінкою понад $1 млрд.

5 травня 2018 року набув чинності загальний регламент про захист персональних даних в ЄС (GDPR). Цього ж року створили відповідний законопроєкт в Україні, щоб гармонізувати нормативні бази.

Засновано Український фонд стартапів.

Amazon купила стартап Ring з R&D-центром у Києві за $1 млрд. У Києві на той момент працювало 445 фахівців, через рік компанія відкриє офіс у Львові.

img Photo of Ring's Kyiv office in 2018
Київський офіс Ring, 2018 рік

Дмитро Гриценко, засновник і CEO Master of Code Global

«Ця угода мала вплив більше на глобальний ринок технологій безпеки для дому. Але водночас, на мою думку, це сприяло розвитку смарттехнологій в Україні. І можу припустити, що саме ця подія стимулювала українські компанії розвивати схожі продукти або інтегрувати вже наявні технології на нашому ринку».

У 2019 році на українському ІТ-ринку працювало 190 тисяч спеціалістів. Темпи зростання дещо знизилися. Найбільш затребувані фахівці на ринку — Front-end, QA, PHP, .NET і Java.

Внесок ІТ в економіку країни становив 4% ВВП України.

У лютому почала діяти нова ліберальна система валютного регулювання. Це дозволило купувати валюту онлайн через інтернет-банкінги та мобільні застосунки.

Юрій Катков, Country General Manager в SQUAD

«Цей закон максимально спростив роботу з валютою для IT-компаній, можливість працювати з PayPal та іншими подібними системами. Раніше діяли жорсткі обмеження на рух капіталу, але після ухвалення закону про валютну лібералізацію стало простіше залучати інвестиції і працювати з іноземними клієнтами».

Навесні за результатом зустрічі ІТ-компаній з тоді ще чинними президентом Порошенком і прем’єром Гройсманом з’явилася інформація про створення окремої групи ФОП для айтівців і поступове підвищення єдиного податку до 10%.

DOU провів опитування серед майже 8 тисяч ІТ-спеціалістів, більшість із них висловилися проти підвищення податків. Ініціатива не отримала розвитку.

Восени новий прем’єр Гончарук зустрівся з ІТ-спільнотою і запропонував також нову групу ФОП, поступове збільшення податку до 10%, але цього разу до ідеї додали ще створення Фонду ІТ Creative, який мав вирощувати нових айтівців та фінансуватися коштом нових податків.

DOU провів опитування — айтівці знову висловилися проти. Особливо спеціалістів обурювала ідея Фонду. Ініціативу не впровадили.

IT-компанія Grammarly залучила другий раунд інвестицій у 90 млн доларів і стала українським єдинорогом.

img Photo of Grammarly's Kyiv office in 2018
Київський офіс Grammarly, 2018 рік

У вересні в Україні запустили Міністерство цифрової трансформації.

2019 року 69% ІТ-спеціалістів рекомендували українські університети, 24% — університети за кордоном. Хабарництво під час вступу в університети зменшилося втричі після введення ЗНО.

17 українських компаній-аутсорсерів потрапили у світовий топ-100 за версією Міжнародної асоціації IAOP.

Luxoft Ukraine стала частиною американського технологічного гіганта DXC Technology, вартість угоди становила $2 млрд.

Віталій Нужний, регіональний керівник Ciklum

«2019 рік. Я був частиною угоди, коли міжнародна корпорація DXC придбала Luxoft. Це був приклад, що глобальні гравці щось побачили в Україні. Вони таємно провели незалежну перевірку в українському офісі, опитували наших колег і партнерів. І дуже приємно, що репутаційно ми вийшли з цього з високими оцінками. Ми не знали, що нас перевіряють».

У 2020 році Мінцифри ініціювало встановлення квоти на імміграцію 5000 іноземних спеціалістів для працевлаштування в українських ІТ-компаніях. Ініціативу підтримав уряд. Однак на практиці використати квоти не вдалося. За 2020–2021 рік Мінцифри опрацювало всього 113 запитів.

Офіційно запустили портал державних послуг «Дія», на якому вже можна було отримати 27 державних послуг онлайн.

Світ охопила пандемія COVID-19. 12 березня уряд відправив країну на карантин. У квітні вже 92,4% айтівців працювали дистанційно.

Багатьом ІТ-компаніям довелося перебудувати процеси.

Віталій Нужний, регіональний керівник Ciklum

«Пандемія підштовхнула багато компаній до впровадження гібридного або віддаленого форматів роботи. До цього було багато клієнтів, які вимагали тільки офіс, усі п’ять днів. Також було багато клієнтів, які взагалі не віддавали роботу, потрібно було тільки до них їздити. Наприклад, так працювало на німецькому ринку. Зараз це змінилося, і якби ми не навчилися працювати віддалено, то було б значно важче надалі бути резильєнтними».

В українському ІТ настала криза. Кількість вакансій зменшилася більш як на третину, а кількість відгуків на позиції стрімко зросла. Ті, кого скоротили, готові були працювати за менші гроші.

Ринок кандидатів став ринком роботодавця, із квітня 2020-го DOU почав вести «кризову» аналітику.

На початку квітня редакція опублікувала результати опитування щодо карантину. Тоді 30% ІТ-спеціалістів вказали, що їхні компанії вже почали втрачати клієнтів/проєкти, а 16% — що компанії стали скорочувати персонал.

У травні 2020-го вакансій стало більше, ніж у квітні, але все ще менше, ніж у березні.

У червні ринок став оговтуватися. Першими з кризи вийшли сеньйори — кількість вакансій у червні досягла докризових показників. Ремоут-вакансії побили всі рекорди, а конкуренція серед початківців і нетехнічних спеціалістів залишалася нетипово високою — 90 відгуків на одну вакансію Front-end із досвідом до року.

У липні DOU випустив фінальну «кризову аналітику». Ринок вакансій вийшов на докризовий рівень, компанії активно поновили найм. Але ринок ІТ-подій усе ще перебував у стадії глибокої кризи.

Також у липні підбили підсумки рейтингу топ-50: у компаній лише 2% зростання, негативна динаміка у «великій п’ятірці» і скорочення у чверті компаній.

Віталій Седлер, співзасновник Intellias

«У кризу ковіду українські ІТ-компанії змогли швидко та ефективно перейти в режим віддаленої роботи. Хоча це можна назвати великою зміною бізнес-моделей, клієнти практично не помітили, як це відбулося.
Те, що ІТ-компанії гарно впоралися з цим викликом, допомогло індустрії пройти й початок великої війни, тому що ми були готові працювати віддалено. Коли мільйони людей переміщувалися зі сходу і півдня на захід України, вдалося працювати навіть у суперкризовому режимі, надавати сервіси, довести клієнтам свою відповідальність і відданість домовленостям. Це вразило усіх клієнтів і партнерів».

Володимир Многолєтній, засновник Genesis

«Пандемія COVID-19 значно прискорила зростання ІТ-індустрії. Зріс попит на цифрові продукти та автоматизацію бізнес-процесів. Багато компаній почали активно впроваджувати хмарні технології, кібербезпеку та інструменти для онлайн-співпраці. Тож інвестиції у tech були шалені. Для українського ІТ цей період став поштовхом до ще більшої міжнародної експансії і масштабування бізнесів. Ринок був надзвичайно перегрітий, було достатньо коштів, і тривала справжня боротьба за таланти».

У 2020 році ІТ-компанії найняли 4500 джуніорів.

Наприкінці року Мінцифри повідомило про розроблення концепції Diia City — віртуальної вільної економічної зони зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом.

У 2021 році рекордно зросла кількість айтівців — +50 тисяч за рік.

Шириться поняття «перегрітого» ІТ-ринку. Станом на травень 2021-го на DOU було опубліковано понад 9000 вакансій. Для порівняння: у травні 2020-го їхня кількість становила понад 3000.

Олександр Краковецький, CEO DevRain

«Перед ковідом був паритет між ринком кандидата і роботодавця. Після початку пандемії це став ринок кандидата. Також великі компанії не з ІТ провели цифрову трансформацію і перетворилися в осередки ІТ. Зокрема, ритейл, банки».

Антон Фількевич, старший директор ЕРАМ

«Через пандемію компанії, які не встигли перейти на онлайн-формат, активно це роблять. Вони розуміють, що потрібно трансформуватися якнайшвидше, інакше вони помруть. Звісно, ця трансформація сильно пов’язана з ІТ, відповідно це збільшило попит на фахівців».

Компанія «Нова пошта» запустила окремий IT-підрозділ Nova Digital.

У 2021 році більшість ІТ-фахівців працювали з дому, кількість задоволених ремоутом зросла майже вдвічі, якщо порівнювати з 2020 роком. Люди остаточно звикли до віддаленого формату. Хоча досі відзначали овертайми, брак комунікації, зменшення фізичної активності через карантин.

В Україну з R&D-офісами зайшли Lyft і Glovo.

Перша українська делегація вирушила на Web Summit.

img

Валерій Красовський, CEO Sigma Software, яка була співорганізатором стенда

«Ця подія підтвердила згуртованість держави та бізнесу, а з початком війни українська IT-спільнота змогла впливати на порядок денний наступних самітів».

GitLab вийшла на IPO: залучила понад $800 млн, її капіталізація зросла до $15 млрд. 14 жовтня 2021 року компанія стала публічно розміщувати акції на майданчику Nasdaq.

За даними Ukraine IT Report, за 2021 рік IT-галузь сплатила близько 23,5 млрд гривень податків і зборів, а також принесла країні 4% ВВП.

Apple відкрила офіційний офіс в Україні.

Amazon зареєструвала юридичну особу в Україні, щоб популяризувати свій сервіс хмарних обчислень AWS.

У червні ухвалили закон про «податок на Google». Він зобов’язує сплачувати податки до держбюджету міжнародні компанії, як-от Facebook, Netflix, Google, YouTube та інші.

У березні японський конгломерат Hitachi купив ІТ-компанію GlobalLogic, у якої було на той момент майже 6000 спеціалістів в Україні, за 9,6 млрд доларів.

1 листопада DOU запустив спільноту розробників ігор.

У листопаді засновник Depositphotos Дмитро Сергєєв продав свою компанію американській VistaPrint за $85 млн.

8 лютого уряд схвалив новий законопроєкт про посилення захисту працівників. Він мав сприяти зменшенню незадекларованої праці в Україні, легалізації зарплати та посиленню захисту працівників. Проте представники IT-індустрії були іншої думки.

23 серпня набув чинності закон про прирівняння цифрових паспортів до паперових. При цьому Україна стала першою країною у світі, що надала таку юридичну силу е-паспорту.

На початку року спільнота продовжувала обговорювати законопроєкти, присвячені спецрежиму Дія City. У березні створили петицію проти Дія City, яка зібрала потрібні 25 тисяч голосів. У травні президент її розглянув.

15 квітня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт закону щодо Дія City — № 4303. Саме він закладав основи для запровадження цього спецрежиму. Це викликало бурхливу реакцію IT-спільноти.

Усю весну тривали обговорення законопроєктів, а IT-спеціалісти їх критикували. У квітні DOU опублікував результати опитування IT-спільноти щодо Дія City. 80% були проти спецрежиму. З’являється об’єднання «Гільдія ІТ Фахівців», що активно виступає проти податкового режиму Мінцифри і запускає петицію Стоп Дія Сіті!, яка набрала понад 25 тисяч голосів.

2 червня в першому читанні ухвалили законопроєкт № 5376 про податковий статус спецрежиму Дія City.

У липні під Радою IT-фахівці вперше зібралися на мітинг. Виступали проти ухвалення у другому читанні законопроєкту про Дія City. У Києві було близько 60 учасників акції, у Харкові — 20, ще 5 у Дніпрі. А 15 липня відбулася ще одна акція протесту. Всього на мітингу в Києві зібралося близько 50 осіб, така ж кількість людей була на акції у Харкові. Цього ж дня законопроєкт щодо Дія City № 4303 ухвалили в другому читанні та в цілому.

img
Фото з київської акції в липні 2021-го

У серпні в межах опитування топ-50 DOU запитав IT-компанії про їхнє ставлення до Дія City. На той час цілковито підтримати режим були готові тільки чотири компанії, 13 ставилися позитивно, але ще мали питання. Більшість не визначилася. Протягом осені тривали суперечки щодо законопроєкту № 5376, який визначає податкові умови в Дія City. IT-спільноту обурили правки, які у жовтні запропонував внести комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. IT-спеціалісти, IT-компанії та власне Мінцифри виступили проти них. І, зрештою, у профільному комітеті Ради підтримали законопроєкт № 5376 із врахуванням побажань ІТ-галузі.

14 грудня парламент ухвалив у цілому законопроєкт № 5376, який є податковою частиною спецрежиму Дія Сity. 18 грудня президент Володимир Зеленський підписав цей закон.

Світовий контекст

2015 — Заснування OpenAI і запуск Windows 10. Перший реліз Visual Studio Code.
2016 — ШІ AlphaGo здолав чемпіона світу з го, Microsoft купила LinkedIn за $26,2 млрд, а Facebook відкрила компаніям і розробникам доступ до своєї екосистеми чатботів.
2017 — Реліз TensorFlow 1.0.
2018 — Microsoft купила GitHub за $7,5 млрд. Apple стала першою публічною компанією США, яка досягла капіталізації в $1 трлн.

2022-2025

ІТ під час повномасштабної війни

На початку 2022 року в Україні працювали 285 тисяч айтівців, а експорт компʼютерних послуг становив $6,8 млрд.

8 лютого 2022 року стартував спеціальний податковий режим для ІТ-галузі Дія City. В ІТ-спільноті до нього поставилися скептично, утім представники компаній вважають спецрежим корисним для ІТ-індустрії. В українському ІТ з’явився формат співпраці за гіг-контрактом.

Олена Самборська, директорка Luxoft

«Ми можемо критикувати, по-різному ставитися до Дія City, але це один із найпрогресивніших податкових режимів, які дають змогу розвиватися ІТ-галузі. Навіть створення закону про Дія City й робота над ним об’єднала індустрію, дала можливість якісніше працювати всім асоціаціям, кластерам».

Віталій Седлер, співзасновник Intellias

«За 20 років існування ФОП-модель допомогла індустрії зрости. Але чи буде вона існувати завжди? З кожним роком ймовірність того, що ця модель зазнає змін, зростає. Поява окремого, повністю „білого“ податкового простору Дія City видається логічним продовженням і видозміненням цієї моделі».

24 лютого росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Українські компанії в цей час евакуйовували співробітників, волонтерили і закривали російські та білоруські офіси.

Сергій Скуріхін, засновник і CEO ZONE3000

«У головному офісі в Харкові ми мали бомбосховище, куди зʼїжджалися люди з усього міста. Приблизно 400 осіб могло вміститися. Директор офісу бігав по меблевих магазинах і шукав матраци, щоб усім було де спати. Так ми потроху все облаштовували, паралельно організовували автобуси й вивозили людей».

img February 2022. ZONE3000 bomb shelter in Kharkiv
Лютий 2022-го. Бомбосховище ZONE3000 у Харкові

Роман Прокоф’єв, засновник Jooble

«Вийти з російського ринку було непросто, бо він входив до трійки найбільших з погляду доходів і тривалий час був найприбутковішим [з 71 країни] для нас. З погляду бізнесу це болісне рішення. Але це не про гроші, а про гідність компанії та нації».

ІТ-фахівці здебільшого продовжили працювати, облаштувавши робочі місця у сховищах, коридорах і ваннах. Вже в березні понад 80% ІТ-фахівців працювали фултайм, хоча 61% довелося покинути свій дім і переїхати в безпечніше місце.

Частина спеціалістів мобілізувалася в Сили оборони. Дехто з них згодом очолить цифровізацію війська чи сформує окремі ІТ-підрозділи.

Михайло Федоров закликав у відкритому листі не мобілізувати до лав ЗСУ ІТ-фахівців, бо вони воюють у кіберпросторі.

У березні група компаній EVO провела велику реорганізацію: скоротила 30% команди й урізала зарплати. Загалом скоротили 430 людей.

У квітні Starlink отримала ліцензію оператора в Україні й термінали стали доступні для всіх охочих.

У травні ІТ-компанії закликали Зеленського негайно звільнити голову комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Компанії опублікували відкритий лист, щоб «привернути увагу до катастрофічних помилок чи свідомої руйнації економіки України». Лист підписали понад 6000 підприємств і ФОПів.

IT-спільнота DOU за добу зібрала 30 000 000 грн для «Повернись живим» (і перетворила збір на традицію).

img

Влітку понад 60% найбільших компаній сказали, що не зупиняли найм в Україні після 24 лютого. Але той самий відсоток компаній заявили про скорочення найму, з огляду на довоєнні плани, більш ніж на 20% у лютому-липні 2022 року. У топ-50 компаній за перших пів року війни поменшало на три тисячі спеціалістів.

Загалом 27% фахівців переїхали в безпечніше місце в Україні, а 13% релокувалися за кордон.

Медіанна зарплата українських розробників червні 2022 року становила $3400.

У жовтні на TechCrunch Disrupt у Сан-Франциско вперше відкрили український павільйон. 10 українських стартапів презентували власні проєкти з машинного навчання, робототехніки, геймдеву, рекрутингу, MedTech та інших галузей.

Восени в Україні почалися вимкнення електрики через масовані обстріли з боку росіян по енергетичних об’єктах.

У грудні мобільний оператор «Київстар» запустив окрему ІТ-компанію Kyivstar.Tech з понад 400 фахівцями (у 2025 році в команді понад 600 спеціалістів).

У 2023 році медіанна зарплата розробників в Україні трималася на рівні $3435. Розробники з менш ніж річним досвідом роботи могли розраховувати на $500–700. Найвищі медіанні зарплати у бекенд-розробників — $3800.

Стало відомо, що після початку повномасштабного вторгнення 16% айтівців були звільнені з проєкту чи компанії.

15 лютого 2023 року в офіс ІТ-компанії MacPaw і будинок її засновника Олександра Косована прийшли з обшуками. Ситуація набула розголосу.

Восени почав працювати реєстр військовозобов’язаних «Оберіг». Міністерство оборони запустило проєкт рекрутингу до Сил оборони, зокрема щоб наймати ІТ-спеціалістів на дотичні посади у війську.

Нацбанк запровадив плаваючий курс долара.

12 грудня «Київстар» зазнав масштабної хакерської атаки з боку росіян, через яку в користувачів не було звʼязку, мобільного й домашнього інтернету.

Наприкінці грудня в Україні схвалили Національну стратегію доходів до 2030 року. Вона передбачає збільшення податків для ФОПів і об’єднання другої та третьої груп.

У 2023 році обсяг ІТ-експорту України вперше за всю історію знизився.

Після коронакризи і заморожених наймів у світі тривають масові скорочення в ІТ-компаніях. Зачепило й українців.

Юрій Катков, Country General Manager в SQUAD

«2022–2023 роки — глобальна криза в IT. По всьому світу було звільнено близько 300 000 айтівців. Це відбулося у Facebook, Google, Amazon та інших схожих компаніях. Найбільше, що у нас було в Україні, — це скорочення в EPAM. Там, за офіційними оцінками, близько 1000 людей скоротили у 2023 році. Це було страшне число для українських компаній».

У 2024-му вперше з початку повномасштабного вторгнення зменшилася медіанна зарплата розробників: до $3300.

18 травня почав діяти новий закон про мобілізацію, в якому прописали положення про уточнення військово-облікових даних, мобілізацію, базову військову підготовку громадян. Обговорювали ідею економічного бронювання айтівців (і чотири її варіанти), однак законодавчо цей проєкт не знаходить втілення.

За даними ITU, понад 10 тисяч ІТ-спеціалістів мобілізовано до Сил оборони.

Виходять застосунки «Резерв+» і «Армія+».

Навесні у Києві пройшла перша конференція DOU Day, на якій зібралося понад 1600 відвідувачів.

img

У КПІ вперше за понад 30 років обрали нового ректора.

Код «Дії» опублікували на GitHub.

В українських продуктових компаніях відбулася хвиля скорочень, яка зачепила MacPaw, Grammarly, Reface, airSlate, RIA.

Ухвалили закон про підвищення податків зі збільшенням військового збору для ФОПів.

У 2025 році медіанна зарплата розробників після невеликого підйому знову впала до $3300. Негативні тенденції є як для початківців, так і для досвідчених розробників. Back-end і Mobile залишаються найбільш оплачуваними спеціалізаціями, проте медіанні зарплати фахівців знизилися на $200–250 за пів року.

Ринок вакансій поступово оговтується.

«Київстар» купує Uklon за $155,2 млн.

На DOU опублікована рекордні 500+ вакансій у галузі Defence Tech.

Валерій Красовський, CEO і співзасновник Sigma Software

«Під час війни в Україні з’явилося понад 240 компаній у сфері оборонних технологій, деякі з яких вже оцінюються в десятки мільйонів доларів. Запустився державний грантовий фонд Brave1, завдяки якому сотні оборонних компаній отримали інвестиції. З’явилися приватні акселератори на кшталт Defense Builder. Деякі компанії вже володіють технологіями, яких немає в країнах НАТО»

Микола Максименко, засновник і CTO Haiqu

«Нині в Україні росте нове покоління команд, орієнтоване на Defence Tech. Добре, що це не тільки софтверні стартапи, а й хардверні. Це дасть поштовх для розвитку нових напрямів у шифруванні, кібербезпеці, робототехніці. Причому топові фахівці з більш хардверних галузей (наприклад, дронобудування чи аерокосмічної сфери) можуть надалі працювати за своїм фахом, а не переходити в IT розробниками, де раніше мали б кращі перспективи і мотивацію»

В Україні визнали, що програмне забезпечення є частиною озброєння.

Світовий контекст

2022 — вийшов ChatGPT і з’явилася загальнодоступна версія GitHub Copilot, у Big Tech компаніях почалися масові скорочення.
2023 — світові технологічні компанії стали поступово повертати працівників в офіси. Сема Альтмана звільнили з позиції гендиректора OpenAI, а потім повернули на місце. Google випустила Gemini.
2024 і 2025 — ШІ дедалі глибше інтегрується в усі сфери життя, у Big Tech тривають скорочення, на ринок вийшла китайська ШІ-модель DeepSeek.

(ви перебуваєте тут)

Щоби створити цей матеріал редакція DOU записала 21 розмову з представниками ІТ-спільноти, серед них: Юрій Антонюк, голова EPAM в Україні; Ігор Бондаренко, Business Development Manager ELEKS; Дмитро Гриценко, CEO Master of Code Global; Максим Іщенко, засновник DOU і Djinni; Юрій Катков, Country General Manager Squad; Олександр Косован, CEO MacPaw; Денис Горовий, CEO і Co-founder EVO; Олександр Краковецький, CEO DevRain; Валерій Красовський, CEO та співзасновник Sigma Software; Ярослав Любінець, співзасновник і голова ради директорів SoftServe; Микола Максименко, засновник і CTO Haiqu, директор магістерської програми MSc in Technology Management у бізнес-школі УКУ; Володимир Многолєтній, CEO Genesis; Віталій Нужний, регіональний керівник Ciklum; Микола Палієнко, СЕО VCHASNO GROUP; Олена Самборська, директорка Luxoft; Віталій Седлер, СЕО Intellias; Сергій Скуріхін, CEO ZONE3000; Олександр Соловйов, Senior-розробник у Metabase, ex CTO Kasta; Анастасія Черненка, Head of Global Recruitment ALLSTARSIT; Андрій Яворський, старший віцепрезидент зі стратегії та технологій у GlobalLogic; Віталій Дятленко, співзасновник Uklon. Дякуємо за допомогу і ваш час!

А ще дякуємо кожному учаснику спільноти. Ці 20 років стали можливими завдяки вам — розробникам, тестувальникам, підприємцям, менеджерам, аналітикам, дизайнерам, усім, хто продовжує розвивати українське ІТ. Йдемо далі, попереду ще багато цікавого!